ОСОБЛИВОСТІ ЛІПІДОГРАМИ У ХВОРИХ НА НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19, ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З РІЗНИМ КАРДІОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-27-14Ключові слова:
негоспітальна пневмонія, COVID-19, артеріальна гіпертензія, кардіоваскулярний ризик, ліпідограмаАнотація
Мета. Проаналізувати ліпідний профіль при негоспітальній пневмонії, спричиненій COVID-19, та артеріальній гіпертензії з різним кардіоваскулярним ризиком. Матеріали. Було проведено ретроспективне дослідження медичних карт 191 пацієнта з негоспітальною пневмонією, у яких установлена епідеміологічна історія інфікування SARS-CoV-2 з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 у мазках із горла або нижніх дихальних шляхів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі не пізніше ніж за 1 місяць до прийняття на стаціонарне лікування. Пацієнтів поділили на три групи залежно від тяжкості пневмонії, а кожну групу – на дві підгрупи залежно від наявності/відсутності АГ. Визначення показників ліпідного профілю сироватки крові здійснювалося за допомогою комерційно доступних наборів на аналізаторі Cobas 6000. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA 7.0. Результати. Установлено, що у пацієнтів із негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, незалежно від наявності/відсутності коморбідної артеріальної гіпертензії відсоток пацієнтів із дисліпідемією зростає у міру зростання тяжкості пневмонії. Аналіз показників ліпідограми свідчить про найвищу концентрацію ЗХС, ХС ЛПНЩ та ТГ у пацієнтів із негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, із наявною/відсутньою АГ IV класу ризику летального наслідку при пневмонії. При цьому встановлено вірогідно вищу концентрацію ЗХС у пацієнтів 4-ї групи, ХС ЛПНЩ і ТГ – у пацієнтів 2 і 3 груп із коморбідною АГ стосовно таких даних у хворих без АГ. Установлено статистично значущу різницю у хворих із негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, між тяжкістю пневмонії та зростанням концентрації ЗХС, ТГ із помірним, високим та дуже високим кардіоваскулярним ризиком, а також ХС ЛПНЩ у хворих за помірного та дуже високого кардіоваскулярного ризику. Висновки. У хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19, виявляється статистично значуща різниця між вираженістю кардіоваскулярного ризику та поглибленням дисліпідемії за показниками ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ в 2-й групі та ТГ – у 3-й групі.
Посилання
Begue F., Tanaka S., Mouktadi Z., et al. Altered high-density lipoprotein composition and functions during severe COVID-19. Sci Rep. 2021. № 11(1). Р. 2291. Published 2021. Jan 27. doi:10.1038/s41598-021-81638-1
Chang W.T., Toh H.S., Liao C.T., Yu W.L. Cardiac involvement of COVID‐19: a comprehensive review. Am J Med Sci. 2021. № 361. Р. 14–22.
Elseidy S.A., Awad A.K., Vorla M., Fatima A., Elbadawy M.A., Mandal D., Mohamad T. Cardiovascular complications in the post‐acute COVID‐19 syndrome (PACS). Int J Cardiol Heart Vasc. 2022. № 40. Р. 101012.
Fan J., Wang H., Ye G., et al. Letter to the Editor: Low-density lipoprotein is a potential predictor of poor prognosis in patients with coronavirus disease 2019. Metabolism. 2020. № 107. Р. 154243.
Feingold K.R. The bidirectional link between HDL and COVID -19 Infections. J Lipid Res 2021. № 62. Р. 100067. https: //doi.org/10.1016/j.jlr.2021.100067
Guan W.J., Liang W.H., Zhao Y., et al. Comorbidity and its impact on 1590 patients with COVID-19 in China: a nationwide analysis. Eur Respir J. 2020. № 55(5). Р. 2000547. doi:10.1183/13993003.00547-2020
Hu X., Chen D., Wu L., et al. Low Serum Cholesterol Level Among Patients with COVID-19 Infection in Wenzhou, China. Clin Chim Acta. 2020. № 510. Р. 105 – 111.
Khovidhunkit W., Kim M-S., Memon R.A., et al. Effects of infection and inflammation on lipid and lipoprotein metabolism: mechanisms and consequences to the host. J Lipid Res. 2004. № 45. Р. 1169–1196.
Kim J.A., Montagnani M., Chandrasekran S., Quon M.J. Role of lipotoxicity in endothelial dysfunction. Heart Fail Clin. 2012. № 8. Р. 589–607.
Kimura L.F., Sant'Anna M.B., Andrade S.A., et al. COVID-19 induces proatherogenic alterations in moderate to severe non-comorbid patients: A single-center observational study. Blood Cells Mol Dis. 2021. № 92. Р. 102604.
Kjeldsen S.E. Hypertension and cardiovascular risk: General aspects. Pharmacol Res. 2018. № 129. Р. 95–99. doi:10.1016/j.phrs.2017.11.003
Kumari A., Agarwal Y., Singh S.B., Mahajan S., Sharma V. Correlation of Lipid Profile with Inflammatory Markers among COVID -19 Positive Patients: A Retrospective Study. J Clin of Diagn Res. 2022. № 16. Р. BC19–BC23. https: //doi.org/10.7860/JCDR/2022/55477.16744
Masana L., Correig E., Ibarretxe D., et al. Low HDL and high triglycerides predict COVID-19 severity. Sci Rep. 2021. № 11. Р. 7217. https:// Doi.org/10.1038/s41598-021-86747-5.
McKechnie J.L., Blish C.A. The innate immune system: fighting on the front lines or fanning the flames of COVID-19? Cell Host Microbe. 2020. № 27. Р. 863–869.
Meher G., Bhattacharjya S., Chakraborty H. Membrane cholesterol modulates oligomeric status and peptide-membrane interaction of severe acute respiratory syndrome coronavirus fusion peptide. J Phys Chem B. 2019. № 123. Р. 10654–10662.
Mohammed O., Alemayehu E., Ebrahim E., et al. Atherogenic dyslipidemia and associated risk factors among hypertensive patients of five health facilities in Northeast Ethiopia. PLoS ONE. 2023. № 18(2). Р. e0277185.
Noubiap J.J., Bigna J.J., Nansseu J.R., et al. Prevalence of dyslipidaemia among adults in Africa: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Global Health. 2018. № 6(9). Р. e998–1007.
Orkaby A.R. The highs and lows of cholesterol: A paradox of healthy aging? J Am Geriatr Soc. 2020. № 68. Р. 236–237.
Papotti B., Macchi C., Favero C., et al. HDL in COVID-19 Patients: Evidence from an Italian Cross-Sectional Study. J Clin Med. 2021. № 10(24). Р. 5955. Published 2021 Dec 18. doi:10.3390/jcm10245955
Pneumonia in adults: diagnosis and management [Electronic resource]. NICE Clinical Guideline (CG 191). Mode of access: https://www.nice.org.uk/guidance/cg191 (date of access: 30.03.2024). Title from screen.
Rajamäki K., Lappalainen J., Öörni K., et al. Cholesterol crystals activate the NLRP3 inflammasome in human macrophages: a novel link between cholesterol metabolism and inflammation. PloS One. 2010. № 5. Р. e11765.
Ren X., Glende J., Yin J., Schwegmann-Wessels C., Herrler G. Importance of cholesterol for infection of cells by transmissible gastroenteritis virus. Virus Res. 2008. № 137. Р. 220–224.
Serhan C.N. Pro-resolving lipid mediators are leads for resolution physiology. Nature. 2014. № 510. Р. 92–101.
Schoene D., Schnekenberg L.G., Pallesen L.P., Barlinn J., Puetz V., Barlinn K., Siepmann T. Pathophysiology of cardiac injury in COVID-19 patients with acute ischaemic stroke: what do we know so far? – a review of the current literature. Life (Basel). 2022. № 12. Р. 12.
Soy M., Keser G., Atagündüz P., Tabak F., Atagündüz I., Kayhan S. Cytokine storm in COVID-19: pathogenesis and overview of anti-inflammatory agents used in treatment. Clin Rheumatol. 2020. № 39. Р. 2085–2094.
Sun X., Wang T., Cai D., et al. Cytokine storm intervention in the early stages of COVID-19 pneumonia. Cytokine Growth Factor Rev. 2020. № 53. Р. 38–42.
Tall A.R., Yvan-Charvet L. Cholesterol, inflammation and innate immunity. Nat Rev Immunol. 2015. № 15. Р. 104–116.
Trinder M., Walley K.R., Boyd J.H., et al. Causal inference for genetically determined levels of high-density lipoprotein cholesterol and risk of infectious disease. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2020. № 40. Р. 267–278.
Varga, Z. et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020. № 395. P. 1417–1418.
Wang W., Wang C.Y., Wang S.I., Wei J.C. Long‐term cardiovascular outcomes in COVID‐19 survivors among non‐vaccinated population: a retrospective cohort study from the TriNetX US collaborative networks. EClinicalMedicine. 2022. № 53. Р. 101619.
Williams В., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018. Vol. 39, № 33. P. 3021–3104.
Woodhead, M., Blasi, F., Ewig, S., et al. Woodhead M. Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections full version. Clinical microbiology and infection: the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 2011. № 17(6). Р. E1–E59.
Wu C., Chen X., Cai Y., et al. Risk factors associated with acute respiratory distress syndrome and death in patients with coronavirus disease 2019 pneumonia in Wuhan, China. JAMA Intern Med. 2020. № 180. Р. 934–943.
Xu S, Yang H, Wang J, et al. Clinical Characteristics Among Hypertension Patients with Dislipidemia In Shanghai, China. Value Health. 2014. № 17(7). P. A720. DOI:10.1016/j.jval.2014.08.013
