ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ХВОРИХ ІЗ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМИ УРАЖЕННЯМИ ПАРОДОНТА

Анотація

Професійна діяльність лікаря-стоматолога є однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних і неконтрольованих професійних ситуацій, з нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою професійної та особистої відповідальності. У сучасних умовах для надання комплексної стоматологічної допомоги пацієнтам лікарю потрібно враховувати не тільки характер основного захворювання, але й особливості тривожного стану пацієнта та його ставлення до лікування. У стоматологічному кабінеті реакція хворого на попередні лікувальні маніпуляції супроводжується емоційною напругою та варіюється від епізодів тривожності до розвитку неврозу. Психоемоційна установка на біль, негативний досвід попереднього лікування змушує хворого відкладати на довгий час візит до лікаря-стоматолога. Усе це негативно впливає та погіршує перебіг хвороби, загострює та ускладнює лікування. Рівень тривожності пацієнтів, як особистої, так і ситуативної, що спричинена візитом до лікаря-стоматолога, відіграє вагому роль під час прийому, впливає на довіру під час комунікації та позначається на якості надання стоматологічних послуг. Метою роботи є вивчення проблематики генералізованих уражень пародонта у хворих, асоційованих із проявами тривожності, опрацювання наукових доробок, результатів досліджень і визначення методів профілактики щодо подолання стоматологічної тривожності у пацієнтів. Матеріали та методи. Матеріалами слугували результати проведеного комплексного клінічного обстеження стану пародонта та порожнини рота з використанням індексу гігієни Гріна – Вермільйона, РІ і РМА. Крім обстеження гігієни порожнини рота, у групах проводили тестування за шкалою стоматологічної тривожності Кораха DAS [14;17], завдяки цій методиці досліджувалася тривога, страх та інші негативні емоції, пов’язані з лікуванням і відвідуванням стоматологічної клініки. До початку проведення обстеження та лікування генералізованих уражень пародонта у хворих із проявами тривожності, згідно з протоколом дослідження, у пацієнтів отримано добровільну інформовану згоду на участь у ньому. Відповідність протоколу дослідження та лікування нормам біоетики було підтверджено Комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при НМУ імені О. О. Богомольця. Матеріалами для дослідження стали результати обстеження 285 пацієнтів, з яких 157 осіб, 28,7% чоловіків і 71,3% жінок віком 35–55 років, мали генералізовані ураження тканин пародонта, ці хворі були визначені для подальшого спостереження. Результати дослідження. Проведений огляд хворих на генералізовані ураження пародонта, асоційовані з проявами тривожності, виявив скарги на кровоточивість під час прийому твердої їжі (94,8% хворих), дискомфорт у яснах (87,3%), додавалися скарги на рухливість окремих зубів (42,7%), неприємний запах із ротової порожнини (58,5%) та швидке утворення зубного нальоту (62,4%). Під час проведення об’єктивного огляду було виявлено гіперемію, ціанотичний відтінок ясен, зміну форми ясенних сосочків, потовщення маргінального краю, рихлість і набряк ясен. У 72,4% обстежених спостерігалися значні відкладення над’- та під’ясенного зубного каменю. Пародонтальні кишені, які мали глибину від 2,0 до 4,0 мм переважно в ділянці міжзубних проміжків, було виявлено у 42,5% хворих. Нами також було проведено тестування за шкалою стоматологічної тривожності Кораха DAS [14;17]. Результати дослідження довели, що не відчувають жодних особливих переживань, очікуючи на зустріч зі стоматологом, 21,5% жінок і 36,7% чоловіків, занепокоєння зазнають 14,6% хворих жіночої статі і 26,5% чоловічої статі, очікують болісних відчуттів 37,5% жінок і 16,9% чоловіків, налякані можливими діями лікаря 24,5% жінок і 18,5% чоловіків. За результатами опитування виявлено, що розслабленість у кріслі стоматолога під час підготовки бормашини до роботи характерні для 3,0% жінок і 10,1% чоловіків, стан занепокоєності притаманний для 17,2% хворих жіночої статі і 32,6% чоловічої статі, напруга присутня у 28,3% жінок і 23,2% чоловіків. Тривожність і страх відчувають 21,9% жінок і 17,7% чоловіків. Висновки. Профілактика стоматологічних захворювань і лікування тканин пародонта передбачають терапевтичні, хірургічні, фізіотерапевтичні та інші заходи, що є основою для запобігання розвитку та прогресування деструктивних змін у пародонті. Але не менш важливими прийомами в амбулаторній стоматологічній практиці є: спостереження за поведінкою пацієнта, його моторикою, емоційними та вегетативними реакціями; опитування, що дає змогу з’ясувати особливості суб’єктивних переживань і ставлення пацієнта до них, тому лікарю-стоматологу потрібно не тільки знати основи медичної психології та психопрофілактики, але й застосовувати їх у своїй щоденній практиці; володіння профілактичними методиками та вправами щодо подолання тривожності. Ці техніки здатні допомогти пацієнту впоратися з певними її симптомами, як-от прискорене дихання, серцебиття та напруженість м’язів.