ЕЛІМІНАЦІЯ НАБРЯКОВО-ЕКСУДАТИВНИХ ЗМІН ТКАНИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ, ЯК КОМПОНЕНТ ЛІКУВАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ПРИ ГОСТРОМУ ПАНКРЕАТИТІ

Автор(и)

  • В.П. Андрющенко ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-1848-7358
  • Д.В. Андрющенко ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-1046-7889
  • Т.П. Яворська ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0001-7654-5195

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-3

Ключові слова:

гострий панкреатит, протинабрякова терапія, гесперединвмісні лікарські засоби

Анотація

Гострий панкреатит є основним видом гастроентерологічної патології з інцидентністю 13–45 випадків на 10 000 населення, водночас 270 000 пацієнтів потребують госпітальної допомоги. Клінічний перебіг набряково-інтерстиційного гострого панкреатиту й асептичного панкреонекрозу супроводжується розвитком набряків тканин підшлункової залози та жирової клітковини заочеревинного простору, які потребують нівелювання.Мета роботи. Опрацювати схему медикаментозного лікування набряків і набряково-ексудативних уражень підшлункової залози та м’яких тканин парапанкреатичного заочеревинного простору у хворих на гострий панкреатит.Матеріали та методи. Дослідження проведено в 64 пацієнтів віком від 37 до 69 років з інтерстиційно-набряковою і асептично-некротичною формами гострого панкреатиту з наявними набряками тканин підшлункової залози та заочеревинного простору. Діагноз захворювання встановлювався на підставі оцінювання клінічних, лабораторно-біохімічних та променевих (ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія) методик обстеження. Пацієнтам основної групи (38) призначались діосмін-гесперединвмісні лікарські засоби групи флавоноїдів згідно з оригінальним способом.У порівняльній групі (26) застосовувалось конвенційне лікування. В оцінюванні ефективності лікування враховувались клінічні та лабораторні дані, результати динамічної ультрасонографії, проби на гідрофільність тканин, наявність асептичності/інфікованості запального процесу. Визначення здійснювалось в динаміці – на 1-у, 3-ю і 5-у добу від початку лікування. Розрахунок середніх величин проводився у формі середньої арифметичної зі стандартною погрішністю (M ± m). Застосовувався критерій Стьюдента, статистично значущою приймалась різниця за P < 0,05.Результати. Констатовано позитивну динаміку клінічних проявів захворювання, рівня лейкоцитозу та локальної гідрофільності тканин в основній групі пацієнтів. За даними ультрасонографії спостерігалось статистично значуще зменшення розмірів набряку голівки, тіла (уже на третю добу) та хвоста підшлункової залози (на п’ятий день), а також передньо-задніх та верхньо-нижніх показників набряково-ексудативних змін клітковини заочеревинного простору. Асептичність запалення зберігалась у 74% випадків. Запропонований лікувальний алгоритм за асептичного панкреонекрозу з використанням протинабрякової терапії та інтервенційної ультрасонографії.Висновки. Протинабрякова медикаментозна терапія є важливим компонентом лікування набряково-інтерстиціальної і асептично-некротичної форм гострого панкреатиту.

Посилання

Андрющенко В.П., Кушнірчук М.І. Спосіб профілактики післяопераційних ранових ускладнень алогерніопластики передньої черевної стінки. Хірургія України. 2012. № 2. С. 51–55.

Драгомирецька Н.В., Геник Н.І. Застосування препарату «нормовен» у жінок з варикозним розширенням вен малого тазу. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2015. № 2. С. 102–105.

Banks P.A., Bollen T.L., Dervenis C. Classification of acute pancreatitis. Acute pancreatitis classification Working Group. Gut. 2013. V. 62. № 1. P. 102–111. DOI: 10.1136/gutjnl-2012-302779.

Barreto S.G., Habtezion A., Gukovskaya A., Lugea A., Jeon C., Yadav D., et al. Critical thresholds: key to unlocking the door to the prevention and specific treatments for acute pancreatitis. Gut. 2021. № 70 (1). P. 194–203. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-322163.

Boxhoon R.P., Voermans S.A., Ronwense R.H. Acute Pancreatitis. The Lancet. 2020. V. 336. P. 726–734. DOI: 10.10.16/S01-40-6736(20)31310.

Chan K.S., Shelat V.G. Diagnosis, severity stratification and management of adult acute pancreatitis – current evidence and controversies. World J. Gastrointest. Surg. 2022. № 14. P. 1179–1197. (CrossRef). DOI: 10.4240/wjgs.v14.i11679.

Carli F., Kehlet H., Baldini G., Steel A., McRae K., Slinger P., Hemmerling T., Salinas F., Neal J.M. Evidence basis for regional anesthesia in multidisciplinary fast-track surgical care pathways. RegAnesthPainMed. 2011. № 36. P. 63–72. DOI: 10.1097/AAP.0b013e31820307f7.

Carter J., Philp S., Arora V. Early discharge after major gynaecological surgery: advantage so fast-track surgery. Open Journal of Obstetrics and Gynecology. 2011. № 1. P. 1–5. DOI: 10.4236/ ojog.2011.11001.

Banks P.A. JAP. APA evidence based guidelines for the management of acute. Classification of acute pancreatitis / P.A. Banks, T.L. Bollen, C. Dervenis. Acute pancreatitis classification Working Group. Gut. 2013. V. 62. № 1. P. 102–111. DOI: 10.1016/j.pan.2013.07.063.

Kryvoruchko I.A., Boyko V.V., Sartelli M., Ivanova Y.V., Yevtushenko D.O., Honcharov A.S. Pancreatic Necrosis Infection as a Determinant of Multiple Organ Failure and Mortality in Acute Pancreatitis. Pathogens. 2023. № 12. P. 428. https://doi.org/10.3390/pathogens12030428 10.11.

Leppäniemi A., Tolonen M., Tarasconi A. et al. 2019. WSES guidelines for the management of severe acute pancreatitis. World J. Emerg. Surg. № 14. P. 27.DOI: 10.1186/s13017-019-0247-0. eCollection2019 ; 10.1097/TA.0000000000002691.

Steinbruk M., Nunes C. Diosmin 600 mg as Effective as Micronized Diosmin 900 mg plus Hesperedin 100 mg of Cronic Venosus Disease Symptoms? Results of a Noninfecioning Stuli. Internacion. Journal of vascular medicine. 2020. № 3. P. 1–9.

Zerem E. Treathment of sewer akute pancreatitis and complication. World J. Gastroenterol. WJG. 2014. № 20. P. 13879–13892. DOI: 103748/wjg.v20.138.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-06