ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПИТНОЇ ВОДИ ОКРЕМИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЛЬВІВЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-4Ключові слова:
вода питна, екологічність, безпечність, джерела водопостачанняАнотація
Вода є стратегічним ресурсом, який забезпечує життєдіяльність населення та економічний розвиток суспільства загалом. Вирішення проблеми водозабезпечення було включено до Цілей сталого розвитку, які визначають пріоритет доступу до води для всіх до 2030 року для зниження соціальної та медичної нерівності. Через забруднення та виведення з використання значної кількості природних водойм можливості доступу до чистої води значно обмежились. Для нашої країни питання забезпечення питною водою набуває особливого значення в умовах війни РФ проти України. Дослідження показників якості води на відповідність санітарно-гігієнічним нормативам є необхідним складником пошуку й експлуатації можливих джерел водопостачання.Метою роботи було дослідження якісних показників питної води централізованого і відкритого джерел водопостачання для населення окремих територіальних громад Львівщини на відповідність національним і європейським регламентам. Експериментальними зразками були проби питної води з розподільчої мережі централізованого водопостачання (водозабір Стронятин) та відкритого джерела (урочище «Майдан»). Відповідність якості питної води санітарно-гігієнічним вимогам досліджували стандартизованими методами.Результати. Зважаючи на проблеми з водозабезпеченням, населення самотужки почало шукати екологічно чисті джерела водопостачання, які не лише придатні для питних потреб, але і мають оздоровче призначення. Якість питної води централізованого водопостачання із водозабору Стронятин не відповідала гігієнічним вимогам за органолептичними (присмак – 3 бали, в’яжучий), фізико-хімічними (жорсткість (13,44 ммоль/дм3), вміст заліза (1,8 мг/дм3), сухий залишок (1 080,0 мг/ дм3)) показниками та характеризувалася підвищеною електропровідністю (2 160 мкСм/см). Якість питної води відкритого джерела в урочищі «Майдан» за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками відповідала вимогам національного та європейського реґламентів.Висновки. Результати досліджень можуть бути використані для прогнозування стану здоров’я населення та розроблення заходів покращання якості питної води та водопостачання територіальних громад реґіону.
Посилання
Валерко Р.А., Герасимчук Л.О. Екологічна оцінка стану питної води в межах об’єднаних територіальних громад укрупненого Житомирського району. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2021. № 35. С. 37–47. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2021-35-06.
Живко З.Б., Стадник М.Є. Аналіз загроз прісноводній безпеці. Вчені записки Університету «КРОК». 2020. № 2 (66). С. 25–32. DOI: 10.31732/2663-2209-2022-66-25-32.
Кальмук С.Д., Сахнюк І.І., Кохан О.М., Занкович Г.О. Дослідження зміни якості питної води в південно-західній частині селища Брюховичі (Львівська область, Україна). Геологія і геохімія горючих копалин. 2024. № № 1–2 (193–194). С. 141–153. https://doi.org/10.15407/ ggcm2024.193-194.141.
Походило Є.В., Гонсьор О.В. Контроль якості питної води за електричними параметрами. Вимірювальна техніка та метрологія. 2008. № 68. С. 237–242.
Тринько Р.І., Бомба М.Я., Сливка М.М. Раціональне водокористування як чинник національної безпеки України. Вісник Національної академії наук України. 2019. № 6. С. 83–90. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2019_6_14.
Шестопалов О.В., Сакун А.О., Лізантан П.С., Кануннікова Н.О. та ін. Аналіз показників якості води: сучасні аспекти і виклики. Екологічні науки. 2024. № 3 (54). С. 76–82. DOI: 10.32846/2306-9716/2024.eco.3-54.10.
Bašić F., Pereira P., Bogunovic I., Barcelo D. Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of the total environment. 2022. Vol. 837. P. 155865. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2022.155865.
Bomba M.Ya., Lototska-Dudyk U.B. Environmental problems of water resources and ways of their rational use. Wybrane zagadnienia Rolnictwa i ekologii : мonografia. Opole, 2016. Р. 14–19.
Gunnarsdottir M.J., Gardarsson S.M., Figueras M.J., Puigdomènech C. et al. Water safety plan enhancements with improved drinking water quality detection techniques. Sci Total Environ. 2020. № 1 (698). Р. 134185. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2019.134185.
Hrudey S.E., Gunnarsdottir M.J., Contos A., Petterson S. Ensuring safe drinking water: converting commitment into action and foresight. J Water Health. 2024. № 22 (5). Р. 3–8. DOI: 10.2166/wh.2024.002.
Li H., Chen Q., Liu G., Virginia Lombardi G. et al. Uncovering the risk spillover of agricultural water scarcity by simultaneously considering water quality and quantity. J Environ Manage. 2023. № 343. P. 118209. DOI: 10.1016/j.jenvman.2023.118209.
Lopes R.H., Silva C.R., Silva Í.S., Salvador P.T. et al. Worldwide surveillance actions and initiatives of drinking water quality: a scoping review. Int J Environ Res Public Health. 2022. № 20 (1). Р. 559. DOI: 10.3390/ijerph20010559.
Pereira M.A., Marques R.C. Sustainable water and sanitation for all: are we there yet? Water Res. 2021. № 207. Р. 117765. DOI: 10.1016/j.watres.2021.117765.
Racioppi F., Rutter H., Nitzan D. et al. The impact of war on the environment and health: implications for readiness, response, and recovery in Ukraine. The Lancet. 2022. Vol. 400. Issue 10356. Р. 871–873. DOI: 10.1016/S0140-6736(22)01739-1.
Rawtani D., Gupta G., Khatri N., Rao P.K., Hussain Ch.M. Environmental damages due to war in Ukraine: A perspective. Science of the total environment. 2022. Vol. 850. P. 157932. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2022.157932.
