ЗМІНИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕТАБОЛІЗМУ, ІНДУКОВАНІ СУМІСНОЮ ДІЄЮ ФТОРИДІВ ТА МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-6Ключові слова:
хронічна фторидна інтоксикація, іонізуюче випромінювання, енергетичний обмін, резистентність клітинних мембран, молекули середньої масиАнотація
Вивчення дії екологічних чинників і можливостей корекції їхнього впливу, особливо під час війни, не може відбуватися без урахування змін енергетичного обміну організму. Актуальною стала проблема впливу малих доз радіації водночас з іншими екологічними чинниками, з огляду на їхню можливу потенціювальну взаємодію. Досить розповсюдженими забруднювачами ґрунтових і питних вод є фториди, а надходження їх у високих концентраціях призводить до посилення процесів пероксидного окиснення ліпідів, зниження антиоксидантного захисту й інтенсивності поглинання кисню мітохондріями. Метою нашого дослідження було оцінювання стану енергетичного обміну в щурів із хронічною дією фторидів, що піддавались дії іонізуючого випромінювання. Хронічну фторидну інтоксикацію спричиняли щоденним пероральним уведенням натрію фториду в дозі 10 мг/кг упродовж 30 днів. На четвертому тижні введення натрію фториду здійснювали радіаційний вплив чотири рази (через день) у разовій дозі 0,25 Гр (поглинена сумарна доза – 1 Гр). У тварин із хронічною фторидною інтоксикацією зафіксовано порушення анаеробного енергетичного обміну, зокрема, вміст лактату знижений на 26,3%, пірувату – збільшений удвічі. За дії фторидів виявлено також зростання вмісту молекул середньої маси та збільшення Н2О2-індукованого гемолізу еритроцитів. Фракційне опромінення тварин у сумарній дозі 1 Гр спричинило зростання лактату у крові за високого вмісту піровиноградної кислоти, збільшення як гемолізу еритроцитів на 72%, так і вмісту молекул середньої маси на 25,4%, порівняно з контролем. Поєднана дія хронічної фторидної інтоксикації та малих доз радіації мала більш виражений ушкоджувальний ефект порівняно з одинарним впливом фтористої інтоксикації чи іонізуючого випромінювання. Зокрема, виявлено підвищення вмісту молочної та піровиноградної кислот у порівнянні з інтактними тваринами на 42,8%, у 2,2 раза відповідно. За сумісної дії іонізуючої радіації та фториду натрію суттєвий вплив на порушення енергетичного метаболізму виявляє іонізуюче випромінювання, а фторидна інтоксикація відображається в посиленні перекисного гемолізу еритроцитів, зростанні у крові вмісту молекул середньої маси.
Посилання
Акімов О., Міщенко А. Роль транскрипційних факторів АР-1 у змінах продукції супероксиду мітохондріями слизової оболонки шлунка щурів за умов хронічної фторидної інтоксикації. Медична наука – 2021 : матеріали Української науково-практичної конференції, 3 грудня 2021 р. Полтава, 2021. C. 31–32.
Бакалюк О., Панчишин Р., Дзига С. Синдром ендогенної інтоксикації, механізм виникнення, методи ідентифікації. Вісник наукових досліджень. 2000. № 1. С. 11–13.
Безпека і здоров’я на роботі у воєнний та післявоєнний час. Досвід України в умовах російської агресії. Київ : Держпраці, 2023. 198 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1JbP0eT8 gGikk14kFLLjeRNGGkERk1beM/view.
Коник У., Козак Л. Застосування інтервального гіпоксичного тренування та олії амаранту за умов хронічної фторидної інтоксикації. Фізіологічний журнал. 2024. 70. № 5. С. 72–78.
Коник У., Козак Л. Показники окислювального стресу у щурів із хронічною фторидною інтоксикацією. Сучасні проблеми гігієни, епідеміології, мікробіології та туберкульозу : збірник матеріалів Науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої пам’яті видатних учених, доктора медичних наук Генріха Мосінга та професора Леона Попєльського, 31 січня 2024 р. / ЛНМУ Данила Галицького. Львів ; Торунь : Liha-Pres, 2024. С. 52–59.
Коник У., Козак Л. Структурно-метаболічні зміни у щурів з хронічною фторидною інтоксикацією. Актуальні проблеми профілактичної медицини та медичної екології : збірник матеріалів Науково-практичної конференції, 22–23 травня 2024 р. / ЛНМУ імені Данила Галицького. Львів ; Торунь : Liha-Pres, 2024. С. 92–98.
Коршун М., Колесова Н., Ткаченко І., Литвиненко В. Закономірності вільнорадикального окислення та енергетичного обміну в життєво важливих органах експериментальних тварин при тривалій поєднаній дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту. Український журнал сучасних проблем токсикології. 2001. № 1. С. 32–38.
Лябах К. Регуляція кисневого режиму клітини, основана на дифузії. Фізіологічний журнал. 2019. 65. № 3. С. 12–21.
Bergmeyer H.U. Methods of Enzymatic Analysis. 2nd ed. Editor : Hans-Ulrich Bergmeyer, 1975.
Buss L.G., Rheinheimer B.A., Limesand K.H. Radiation-induced changes in energy metabolism result in mitochondrial dysfunction in salivary glands. Scientific Reports. 2024. № 14 (845). P. 1–15.
Jager F.C. Determination of vitamin E requirement in rats by means of spontaneous haemolysis in vitro. Nutr. Dieta Eur. Rev. Nutr. Diet. 1968. № 10 (3). P. 215–223.
Johnston N.R., Strobel S.A. Principles of fluoride toxicity and the cellular response: a review. Arch. Toxicol. 2020. № 94 (4). P. 1051–1069.
Kyzer J.L., Martens M. Metabolism and toxicity of fluoride compounds. Chem. Res. Toxicol. 2021. № 34 (3). P. 678–80.
Lowe D., Roy L., Tabochini M.A., Ruhm W., Wakeford R., Woloschak G.E. Radiation dose rate effects: what is new and what is needed? Radiation and Environmental Biophysics. 2022. № 61. P. 507–543.
Peters Ch.E., Quinn E.K, Rodriguez-Villamizar L.A, MacDonald H., Villeneuve P.J. Exposure to low-dose radiation in occupational settings and ischaemic heart disease: a systematic review and meta-analysis. Occup. Environ. Med. 2023. № 80 (12). P. 706–714.
Strunecka A., Strunecky O. Mechanisms of Fluoride Toxicity: From Enzymes to Underlying Integrative Networks. Appl. Sci. 2020. № 10 (20). P. 2–24.
