ЦИТОМОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИННОГО СКЛАДУ ПЕРИПАНКРЕАТИЧНИХ РІДИННИХ СКУПЧЕНЬ В ОЦІНЮВАННІ ТЯЖКОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО УСКЛАДНЕНОГО ПАНКРЕАТИТУ

Анотація

Анотація. Мета – вивчити характер та особливості цитоморфологічних змін клітинного матеріалу осаду перипанкреатичних рідинних скупчень (РС) як критерію об’єктивної оцінки тяжкості клінічного перебігу гострого ускладненого панкреатиту (ГУП). Матеріали та методи. Піддано аналізу результати цитологічного дослідження осаду перипанкреатичних РС, добутого при виконанні інтервенційної ультрасонографії в 51 (88%) і відеолапароскопії в 7 (12%) спостереженнях у 58 хворих на ГУП. Результати. Констатовано, що при інтраабдомінальних РС (n=37) у 10 (27%) дослідженнях спостерігалося домінування проліферуючого мезотелію з його поліморфізмом. У 15 (41%) випадках проявлялися дегенеративно-дистрофічні зміни у вигляді вип’ячувань цитоплазми, появи великих «перснеподібних» клітин. У 12 (32%) дослідженнях виявлено атипово змінені клітини мезотелію з проявами анізоцитозу й анізонуклеозу, а також із цитоморфологічними змінами, подібними до неопластичного процесу. При позаочеревинній локалізації РС (n=21) більш істотні зміни спостерігалися з боку ядер гранулоцитів, зокрема в 9 (43%) випадках визначалися незворотні порушення їх структури у вигляді явищ каріопікнозу, каріорексису й каріолізису. Установлено, що глибина структурних змін клітин мезотеліоцитів і нейтрофільних гранулоцитів залежала від ступеня тяжкості ГУП. Висновки. Оцінка глибини цитоморфологічних порушень клітинного складу осаду РС може слугувати об’єктивним критерієм ступеня тяжкості ГУП.