АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ, ПОЄДНАНОГО З ХРОНІЧНИМ БРОНХІТОМ ТА АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ

Анотація

Анотація. В сучасних умовах клінічний перебіг туберкульозу легень часто проявляється розвитком специфічного процесу на тлі хронічного бронхіту, що характеризується проявом симптомів обох захворювань, ускладнюючи своєчасну діагностику туберкульозу, в зв'язку з чим проблема співвідношення цих двох захворювань вимагає поглибленого вивчення. В роботі наведено напрацювання критеріїв клініко-інструментального та лабораторного алгоритму діагностики туберкульозу легенів у поєднанні з хронічним бронхітом. Обстежено 300 хворих на деструктивний туберкульоз легень у віці 15-67 років: у 93 (31,0 %) туберкульоз поєднувався з хронічним бронхітом, у 207 (69,0 %) - тільки туберкульоз легень. Для обстеження використані клінічні, лабораторні та інструментальні методи. У 31,0 % хворих встановлена висока питома вага хронічного бронхіту, що виник до розвитку специфічного запалення. Гострий початок з наявністю продуктивного кашлю відзначено у 26 (27,9 %) хворих, підвищена ШОЕ - у 49 (52,6 %) і лейкоцитоз - у 29 (32,0 %), значно частіше це було виражено у хворих при мікс-патології. У цих же хворих спостерігався більш тривалий період загоєння деструктивного процесу. Антимікобактеріальна терапія виявила високий терапевтичний ефект у хворих на туберкульоз у поєднанні з хронічним бронхітом: припинення бактеріовиділення спостерігалося у 85 (96,6 %), а загоєння деструкцій - у 76 (81,7 %) хворих, що незначно поступалося результатами лікування пацієнтів, які хворіли не тільки на туберкульоз легень. Встановлено наявність двох варіантів ендобронхіту: неспецифічного дифузного запалення бронхів, як результат прояву хронічного бронхіту, і, так званого, реактивного «параспецифічного» ендобронхіту як наслідок токсико-алергічного впливу туберкульозного процесу.