ПОРІВНЯННЯ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЩЕЛЕП ОСІБ РІЗНОЇ СТАТІ ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-10Ключові слова:
кісткова тканина, макроелементи, мікроелементи, атомно-абсорбційний спект ральний аналіз.Анотація
Анотація. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я патологія кісткової тканини сьогодні посідає четверте місце серед основних медико-соціальних проблем сучасності, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи, онкологічним захворюванням та цукровому діабету. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей мінерального складу кісткової тканини щелеп у чоловіків та жінок зрілого віку в період «піку» кісткової маси. Встановлено, що і у чоловіків і у жінок серед мінеральних макроелементів найвищі показники має вміст кальцію, найнижчі – вміст магнію. Серед мікроелементів найвищими є показники стронцію у чоловіків, стронцію та калію – у жінок, а найнижчими – показники заліза у чоловіків, заліза та цинку – у жінок. У чоловіків вищим є вміст кальцію, фосфору та цинку, у жінок – вміст магнію, натрію, калію та заліза. Питома частка кальцію є вищою у чоловіків, частки фосфору, магнію, натрію, калію, заліза та стронцію – у жінок.
Посилання
Согуйко Р. Р. Особливості динаміки щільності та мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи після кісткоруйнуючої травми та застосування лінкоміцину. Морфологія. 2019. № 2. С. 320-325.
Согуйко Р. Р., Масна З. З. Аналіз динаміки мінерального складу кісткової тканини на тлі опіоїдного впливу. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. 2019. Т. 55, № 1. С. 40-55.
Кривенко В. І., Бородавко О. І. Взаємозв’язок оксидативного стресу з показниками кісткового метаболізму у хворих на цукровий діабет 2 типу та остеопороз. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2018. Т. 6, № 4. С. 453-459.
Клітинська О. В., Бутрій Н. В. Мікроелементний склад організму дітей, які проживають в гірському районі Закарпаття та визначення шляхів його ендогенної корекції. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 1. С. 134-137.
Васько Л. В., Кіптенко Л. І., Будко Г. Ю. Морфофункціональні дослідження кісток після пошкодження на фоні дії негативних чинників. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2008. № 1. С. 104-105.
Макар Б. Г., Банул Б. Ю. Зміни кісткової системи за умов дегідратації та впливу солей важких металів. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2007. Т. 6, № 4. С. 91-94.
Мірчук Б. М. Вплив аліментарної остеодистрофії на стан кісткової тканини. Досягнення біології та медицини. 2011. № 2. С. 4-7.
Зміни гістоморфометричних показників нижньої щелепи за умов впливу солей важких металів / Романюк А. М., Коробчанська А. Б., Гортинська О. М., Будко Г. Ю. Експериментальна і клінічна медицина. 2014. № 2. С. 139-141.
Геник І. Д., Криницький Р. П., Масна З. З. Аналіз вікової динаміки вмісту мінеральних елементів в кістковій тканині осіб Прикарпатського регіону. Український морфологічний альманах. 2011. Т. 9, № 3D. С. 106-107.
Романюк А. М., Карпенко Л. І., Гортинська О. М. Морфологічні особливості реакції кісток скелета у молодому віці під впливом несприятливих ендо- та екзогенних чинників. Буковинський медичний вісник. 2004. Т. 8, № 3-4. С. 321-322.
Effects of capsaicin-induced sensory denervation on bone metabolism in adult rats / Ding Y., Arai M., Kondo H., Togari A. Bone. 2010. Vol. 46, № 6. Р. 1591-1596.
Довган Р. Р., Масна З. З. Вплив гіподинамії на якість кісткової тканини стегнової кістки в експерименті. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2022. Т. 21, № 3. С. 40-44.
