ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОГРАФІЧНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ДАНИХ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПООДИНОКО ЗБЕРЕЖЕНИМИ ЗУБАМИ НА НИЖНІЙ ЩЕЛЕПІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1394.2024-1.5Ключові слова:
втрата зубів, класифікація хвороб, діагностична схемаАнотація
Мета дослідження – доповнити традиційний метод клінічного обстеження пацієнтів в ортопедичній стоматології новими даними, які полегшать вибір плану лікування пацієнтів з поодиноко збереженими зубами на нижній щелепі. Матеріали та методи дослідження. Ми провели амбулаторне обстеження 126 пацієнтів (89 (70,6%) жінок, 37 (29,4%) чоловіків віком 49–92 р.). Усі вони звернулися зі скаргами при користуванні частковими пластинковими чи дуговими або повними покривними протезами на нижню щелепу, відповідно було зафіксовано 108 (85,7%) і 18 (14,3%) випадків. Через необхідність повторного ортопедичного лікування 42 пацієнтам (23 (54,8%) жінкам, 19 (45,2%) чоловікам віком 56–89 р.) визначили покази до застосування покривних протезів. Первинну медичну документацію (форму 0-43о) цих пацієнтів доповнювали даними опрацьованої нами топографічно-функціональної схеми реєстрації даних обстеження. Аналіз одновимірного розподілу даних проводили шляхом обчислення відсотків у програмі Excel для Microsoft 365. Наукова новизна. Виявилося, що недостатня кількість діагностичних кодів, які стосуються інших ушкоджень зубів та їх опорного апарату (К08) серед хвороб органів травлення (К00-K93) МКХ-10, та відсутність в амбулаторних стоматологічних картах рівня складності умов для протезування є проблемами у щоденній практиці стоматологів-ортопедів. Уперше застосували топографічно-функціональну схему реєстрації даних обстеження з поділом сукупності клінічних ознак на 6 груп. З’ясували, що морфо-функціональний стан зубо-щелепної системи був більш сприятливим (групи І–ІІІ) у 24 (57,1%) і менш сприятливим (групи IV–VI) у 18 (42,9%) пацієнтів, а рівень складності умов для протезування за діагностичними критеріями у всіх 42 пацієнтів був високим (Клас 3–4). Отримані дані склали основу для вибору раціонального плану лікування. Висновки. Зазначення рівня складності умов для протезування у розширенні коду МКХ-10-АМ повністю відповідає завданню гармонізації української методології діагностування з міжнародною. Застосування топографічно-функціональної схеми при аналізі даних обстеження полегшує вибір раціонального плану лікування пацієнтів з поодиноко збереженими зубами на нижній щелепі.
Посилання
Broers D.L.M., Dubois L., de Lange J., Su N., de Jongh A., Broers D.L.M. Reasons for Tooth Removal in Adults: A Systematic Review. International Dental Journal. 2022;72(1):52–57.
Darst A. Common Dental Problems During Summer and Their Codes. 2023. URL: https://www.outsourcestrategies.com/blog/commondental-problems-during-summer-and-their-codes/.
Thakkar-Samtani M., Bodek B., Heaton L.J., Sonnek A.C. TP. Repeated Use of Emergency Departments for Non-Traumatic Dental Conditions. Boston, MA: Care Quest Institute for Oral Health, 2022:17 p.
Гавалешко В.П., Мельничук М.В., Караван Я.Р., Ішков М.О., Рожко В.І. Сучасний погляд на ортопедичне лікування часткової адентії (огляд літератури). Клiнiчна стоматологія. 2019;1(26):40–47.
Friel T., Waia S. Removable partial dentures for older adults. Primary Dental Journal. 2020;9(3):34–39.
Fueki K., Yoshida-Kohno E., Inamochi Y., Wakabayashi N. Patient satisfaction and preference with thermoplastic resin removable partial dentures: a randomised cross-over trial. Journal of Prosthodontic Research. 2020;64(1):20–25.
Касянчук В.В., Бергілевич О.М., Сміянова О.І. Впровадження системи управління якістю у лікувально-профілактичних організаціях за ISO 9001:2015 : навчальний посібник / за ред. проф. В. А. Сміянова. Суми : Сумський державний університет, 2019: 246 с.
МКХ-10-АМ. URL: https://kod.poltavalk.com.ua/mkkh-10-am.
Міністерство охорони здоров’я України. Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. НК 025:2021 Київ, Україна; 2021 : 1670.с.
Berniyanti T., Palupi R., Alkadasi B.A., Sari K.P., Putri R.I., Salma N., Prasita S., Regita A.S. Oral Health-Related Quality of Life (OHRQoL) Analysis in Partially Edentulous Patients with and without Denture Therapy. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry (Dovepress). 2023;15:89–98.
Chakaipa S., Prior S.J., Pearson S., Van Dam P.J. The Experiences of Patients Treated with Complete Removable Dentures: A Systematic Literature Review of Qualitative Research. Oral. 2022;2(3):205–20.
Choong E.K.M., Shu X., Leung K.C.M., Lo E.C.M. Oral health-related quality of life (OHRQoL) after rehabilitation with removable partial dentures (RPDs): A systematic review and meta-analysis. Journal of Dentistry. 2022;127:104371.
El Maroush M., Benhamida S., Elgendy A., Elsaltani M. Residual ridge resorption, the effect on prosthodontics management of edentulous patient: an article review. International Journal of Scientific Research and Management. 2019;7(09):260–67.
Leyssen W., Butt K., Walmsley A.D. Is a ridge classification helpful when assessing edentulous patients? Dent Update. 2020;47(4):326–32.
Obradović-đuričić K, Đuričić T, Medić V, Stamenković D. Protocols in classification of partially edentulous patients. Srpski Arhiv za Celokupno Lekarstvo. 2019;147(1–2):110–16.
World Health Organization. Oral Health Surveys - Basic Methods 5th edition. WHO. 2013:125 p.
Григоров С.М., Рекова Л.П. Алгоритм заповнення обліково-медичної документації амбулаторного (стаціонарного) пацієнта в клініці хірургічної стоматології: навчальний посібник. Харків: ХНМУ; 2021; 112 с.
McGarry Th.J., Nimmo A., Skiba J.F., Ahlstrom R.H., Smith C.R., Koumjian J.H., et al. Classification system for partial edentulism. Journal of Prosthodontics. 2002;11(3):181–93.
2024 ICD-10-CM Diagnosis Codes Index. URL: https://www.icd10data.com/ICD10CM/Index.
