ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАСОНОГРАФІЇ У ВИЯВЛЕННІ ЗМІЩЕНЬ ДИСКІВ ТА ЕФУЗІЇ У СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБАХ

Автор(и)

  • Д.В. Штибель Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • Р.В. Кулінченко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-1394.2024-3.7

Ключові слова:

скронево-нижньощелепний суглоб, ультрасонографія, магнітно-резонансна томографія, зміщення диска, ефузія, чутливість, специфічність

Анотація

Вступ. Значної популярності для діагностики скронево-нижньощелепних розладів (СНР) набула ультрасонографія (УСГ). Проте залишається дискусійним питання, щодо ефективності застосування ультрасонографії в обстеженні скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) для діагностики скронево-нижньощелепних розладів, зокрема зміщення диска (ЗД) та суглобової ефузії (СЕ). Мета дослідження. Визначити ефективність застосування ультрасонографії в діагностиці зміщень дисків і ефузії у скронево-нижньощелепних суглобах. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 33 пацієнтів віком від 18 до 64 років, яким досліджували правий і лівий скронево-нижньощелепні суглоби за допомогою ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії (МРТ). За допомогою ультрасонографії досліджували такі параметри для виявлення зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів – розташування диска щодо суглобової головки за зімкнутих зубів у звичній оклюзії, ультрасонографічна характеристика руху суглобової головки, розташування диска щодо суглобової головки за максимального відкривання рота, а для виявлення суглобової ефузії – ширину суглобової щілини. Для встановлення діагнозу зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів і визначення його типу магнітно-резонансною томографією оцінювали такі параметри: положення суглобового диска щодо суглобової головки за закритого рота у звичній оклюзії (імпульсна послідовність PD), рух суглобової головки та суглобового диска під час відкривання та закривання рота, положення суглобового диска стосовно суглобової головки та горбка за максимально можливого відкривання рота. Для виявлення суглобової ефузії скронево-нижньощелепних суглобів магнітно-резонансною томографією дослідження проводилося із застосуванням імпульсної послідовності T2/FS. Випіт відображався як окремі крапки, смуги чи масивна пляма в ділянці скронево-нижньощелепних суглобів із високою інтенсивністю сигналу. Результати. Обчислені параметри ефективності ультрасонографії у виявленні зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів (загалом) такі: чутливість – 57,14%, специфічність – 83,33%, загальна точність – 66,67%, позитивне прогностичне значення (ППЗ) – 85,71%, негативне прогностичне значення (НПЗ) – 52,63%. Під час вивчення ефективності ультрасонографії залежно від типу зміщення диска отримано такі дані для зміщення диска з редукцією: чутливість – 40,00%, специфічність – 89,13%, загальна точність – 74,24%, позитивне прогностичне значення – 61,5%, негативне прогностичне значення – 77,36%. Для зміщення диска без редукції: чутливість – 45,45%, специфічність – 88,64%, загальна точність – 74,24%, позитивне прогностичне значення – 66,67%, негативне прогностичне значення – 76,47%. Щодо суглобової ефузії скронево-нижньощелепних суглобів: чутливість – 33,33%, специфічність – 91,67%, загальна точність – 75,76%, позитивне прогностичне значення – 60,00%, негативне прогностичне значення –78,57%. Висновки. Беручи до уваги дані чутливості та специфічності ультрасонографії щодо зміщення диска з редукцією, зміщення диска без редукції та суглобової ефузії скронево-нижньощелепних суглобів (чутливість становила 40, 45,45, 33,33% відповідно, а специфічність – 89,13, 88,64, 91,67%), ультрасонографію доцільніше використовувати для виключення перелічених вище діагнозів, ніж для їх підтвердження.

Посилання

Клочан С.М. Оцінка поширеності клінічних підгруп скронево- нижньощелепних розладів в обстежених дорослих, їх ґендерний та віковий розподіл. Stomatological Bulletin : scientific and practical journal. 2021. T. 115. № 2. P. 46–52.

Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD) for Clinical and Research Applications : Recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network* and Orofacial Pain Special Interest Group† / E. Schiffman et al. Journal of Oral & Facial Pain and Headache. 2014. Vol. 28. № 1. P. 6–27.

Examination for the Factors Involving to Joint Effusion in Patients with Temporomandibular Disorders Using Magnetic Resonance Imaging / F. Mizuhashi et al. Journal of Imaging. 2023. Vol. 9. № 5. P. 101.

The Role of Ultrasound in Temporomandibular Joint Disorders: An Update and Future Perspectives / B. Maranini et al. Frontiers in Medicine. 2022. Vol. 9.

Yılmaz D., Kamburoğlu K. Comparison of the effectiveness of high resolution ultrasound with MRI in patients with temporomandibular joint dısorders. Dentomaxillofacial Radiology. 2019. Vol. 48. № 5. P. 20180349.

Diagnostic ultrasound assessment of temporomandibular joints: a systematic review and meta-analysis F.T. Almeida et al. Dentomaxillofacial Radiology. 2019. Vol. 48. № 2. P. 20180144.

Li D.T.S., Leung Y.Y. Temporomandibular disorders: current concepts and controversies in diagnosis and management. Diagnostics. 2021. Vol. 11. № 3. P. 459.

Ultrasonography in the diagnosis of temporomandibular disorders: a metaanalysis / T. Klatkiewicz et al. Medical science monitor. 2018. Vol. 24. P. 812–817.

Iagnocco A. Imaging the joint in osteoarthritis: a place for ultrasound? Best practice & research clinical rheumatology. 2010. Vol. 24. № 1. P. 27–38.

Advanced ultrasound screening for temporomandibular joint (TMJ) internal derangement S.N. Friedman et al. Radiology research and practice. 2020. Vol. 2020. P. 1–10.

Diagnostic value of high-resolution ultrasound for the evaluation of capsular width in temporomandibular joint effusion / D. Talmaceanu et al. Life. 2022. Vol. 12. № 4. P. 477.

Протокол ультрасонографічного обстеження скронево-нижньощелепних суглобів та жувальних м’язів: а. с. 109243 Україна / Р.В. Кулінченко та ін. № c202107215; заявл. 8.10.2021; опубл. 9.11.2021. 2 с.

Можливості сучасного МРТ-обстеження в комплексній діагностиці скронево-нижньощелепних розладів / Д.В. Штибель та ін. Via stomatologiae. 2024. Vol. 1. № 2. P. 56–65

Assessment of MRI findings and clinical symptoms in patients with temporomandibular joint disorders / R. Matsubara et al. Dentomaxillofacial Radiology. 2018. P. 20170412.

Біостатистика / Т. Грузєва та ін. ; ред. Т. Грузєва. Вінниця : Нова кн., 2020. 381 с.

Okeson J.P. Management of temporomandibular disorders and occlusion. Mosby, 2019.

Diagnostic value of ultrasonography for the detection of disc displacements in the temporomandibular joint: a systematic review and meta-analysis / N. Su et al. Clinical oral investigations. 2018. Vol. 22. № 7. P. 2599–2614.

Ultrasonography for detection of disc displacement of temporomandibular joint: a systematic review and meta-analysis / C. Li et al. Journal of oral and maxillofacial surgery. 2012. Vol. 70. № 6. P. 1300–1309.

Liao L.-J., Lo W.-C. High-Resolution sonographic measurement of normal temporomandibular joint and masseter muscle. Journal of medical ultrasound. 2012. Vol. 20. № 2. P. 96–100.

High-resolution ultrasonography in assessing temporomandibular joint disc position / D. Talmaceanu et al. Medical ultrasonography. 2018. Vol. 1. № 1. P. 64.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-14

Як цитувати

Штибель, Д., & Кулінченко, Р. (2024). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАСОНОГРАФІЇ У ВИЯВЛЕННІ ЗМІЩЕНЬ ДИСКІВ ТА ЕФУЗІЇ У СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБАХ. Via Stomatologiae, 1(3), 62–70. https://doi.org/10.32782/3041-1394.2024-3.7

Номер

Розділ

ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ