ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕНДОЕКОЛОГІЮ ПОРОЖНИНИ РОТА: НЕОБХІДНІСТЬ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ У СУЧАСНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1394.2025-1.1Ключові слова:
ПТСР, хронічний стрес, генералізований пародонтит, ендоекологія ротової порожнини, мультидисциплінарний підхідАнотація
Вступ. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до значного поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед різних груп населення, що негативно впливає на психічне і соматичне здоров’я. Хронічний стрес, характерний для ПТСР, спричиняє порушення у нейроендокринній, імунній системах і поведінковій сфері, що, відповідно, впливає на стан ротової порожнини та сприяє розвитку генералізованого пародонтиту. Мета дослідження. Провести аналіз вітчизняних та закордонних наукових джерел для вивчення впливу ПТСР на ендоекологічний стан ротової порожнини та обґрунтувати необхідність мультидисциплінарного підходу до діагностики, профілактики та лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів із ПТСР. Матеріали та методи дослідження. У літературному огляді використано 30 наукових публікацій, які охоплюють період із 2000 по 2024 р. Проаналізовано дослідження з питань впливу хронічного стресу на нейроендокринну, імунну та поведінкову регуляцію організму, а також на стан тканин порожнини рота. Результати. Хронічний стрес при ПТСР призводить до підвищення рівня кортизолу, порушення імунної відповіді та розвитку хронічного запалення в ротовій порожнині. Це зумовлює дисбіоз мікробіоценозу, ксеростомію, бруксизм і трофічні зміни слизової оболонки. Поведінкові чинники, такі як недостатня гігієна ротової порожнини, зловживання шкідливими звичками та порушення сну, посилюють ці патологічні процеси. Більшість сучасних досліджень зосереджено на окремих аспектах психічних або стоматологічних порушень, не враховуючи їх взаємозв’язок. Комплексний підхід до обстеження пацієнтів із ПТСР дасть змогу вдосконалити методики діагностики, профілактики та лікування генералізованого пародонтиту. Висновки. Мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування генералізованого пародонтиту на тлі ПТСР є необхідним для розвитку персоналізованої медицини та сучасної стоматології. Це забезпечить більш ефективну реабілітацію пацієнтів та зменшить негативні наслідки хронічного стресу для тканин пародонту.
Посилання
Пилипчук Я., Пономаренко Л. Проблема реабілітації від психо-логічних травм крізь призму праць українських педагогів та психологів. Науково-педагогічні студії. 2024. № 8. С. 99–124. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2028-8-99-124
Корольчук О.Л. Посттравматичний стресовий розлад як новий виклик сучасній Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 17. С. 104–111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2016_17_19
Костюк Ю.Ф. Теоретико-методологічні засади дослідження ПТСР у психологічній науці. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Психологія”. 2024. № 17. С. 21–27.
Блінов О.А. Психічні стани військовослужбовців у процесі служби. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 4. С. 196–201. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2013_4_43
Бербак Л., Бремо-Філліпс С., Нійдам М.Дж., Макфарлейн А., Верметтен Е. Лікування посттравматичного стресового розладу: сучасний огляд. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode
Харченко В.Є., Шугай М.А. Психологічна діагностика та корекція посттравматичного стресового розладу особистості : методичний посібник. Острог : Острозька академія, 2015.
Hoge C.W., McGurk D., Thomas J.L., Cox A.L., Engel C.C., Castro C.A. Mild traumatic brain injury in U.S. soldiers returning from Iraq. N Engl J Med. 2008. 358(5):453–463. doi: 10.1056/NEJMoa072972.
Остапченко Л.І., Михайлик І.В. Біологічні мембрани: методи дослідження структури та функцій : навчальний посібник. Київ : Київський університет, 2006. 215 с.
Ohta Y., Kongo M., Sasaki E., Nishida K., Ishiguro I. Therapeutic effect of melatonin on carbon tetrachloride-induced acute liver injury in rats. J Pineal Res. 2000. 28(2):119–126. doi: 10.1034/j.1600-079x.2001.280208.x.
Konturek S.J., Konturek P.C., Brzozowski T. Melatonin in gastroprotection against stress-induced acute gastric lesions and in healing of chronic gastric ulcers. J Physiol Pharmacol. 2006. 57 Suppl 5:51–66.
Lindquist S. Heat-shock proteins and stress tolerance in microorganisms. Curr Opin Genet Dev. 1992. 2(5):748–755. doi: 10.1016/s0959-437x(05)80135-2.
Baker J.E., Su J., Hsu A., Shi Y., Zhao M., Strande J.L., Fu X., Xu H., Eis A., Komorowski R., Jensen E.S., Tweddell J.S., Rafiee P., Gross G.J. Human thrombopoietin reduces myocardial infarct size, apoptosis, and stunning following ischemia/reperfusion in rats. Cardiovasc Res. 2008. 77(1):44–53. doi: 10.1093/cvr/cvm026.
В’юницька Л., Юзвенко Т., Дашук Т., Паньків В. Стрес-індуковані зміни життєдіяльності організму. Огляд літератури. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine). 2022. 16(2):49–60. URL: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/259752.
Костюк Ю.Ф. Теоретико-методологічні засади дослідження ПТСР у психологічній науці. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Психологія”. 2024. № 17. С. 21–27.
Brzozowski T., Konturek P.C., Pajdo R., Kwiecień S., Ptak A., Sliwowski Z., Drozdowicz D., Pawlik M., Konturek S.J., Hahn E.G. Brain-gut axis in gastroprotection by leptin and cholecystokinin against ischemiareperfusion induced gastric lesions. J Physiol Pharmacol. 2001. 52(4 Pt 1):583–602.
Tandon R., Khanna H.D., Dorababu M., Goel R.K. Oxidative stress and antioxidants status in peptic ulcer and gastric carcinoma. Indian J Physiol Pharmacol. 2004. 48(1):115–118.
de Oliveira Solis A.C., Araújo Á.C., Corchs F., Bernik M., Duran É.P., Silva C., Lotufo-Neto F. Impact of post-traumatic stress disorder on oral health. J Affect Disord. 2017. 219:126–132. doi: 10.1016/j.jad.2017.05.033.
Davitadze S., Pranchuk K., Chomakhashvili Z., Putkaradze M. Conditions of the oral cavity of socially vulnerable persons with diseases of the gastrointestinal disorders. Sciences of Europe. 2022. № 93. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/conditions-of-the-oral-cavity-ofsocially-vulnerable-persons-with-diseases-of-thegastrointestinal-disorders
Jajam M., Bozzolo P., Niklander S. Oral manifestations of gastrointestinal disorders. J Clin Exp Dent. 2017. 9(10):e1242–e1248. doi: 10.4317/jced.54008.
Хороз Л.М. Ендоекологічний стан порожнини рота і його корекція за умов дії малих доз радіації та гіпофункції щитоподібної залози : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.03.03. Львів, 2002. 19 с.
Лобань Г.А. Порожнина рота – екологічна ніша співтовариства мікроорганізмів. Біологія та екологія. 2015. Т. 1. № 1. С. 84–89. http://nbuv.gov.ua/UJRN/biolecol_2015_1_1_12
Коваленко Н.І., Назарян Р.С., Ткаченко М.В. Порожнина рота: мікробіота, місцевий імунітет, захворювання : навчальний посібник. Харків : ХНМУ, 2024. 84 с.
Тарасенко Л.М., Білець М.В. Механізми стресорних ушкоджень тканин порожнини рота (короткий огляд літератури і власних досліджень). Український стоматологічний альманах. 2016. № 1(Т. 2). С. 23–25. ISSN 2409-0255.
Lu H., Xu M., Wang F., Liu S., Gu J., Lin S., Zhao L. Chronic stress accelerates ligature-induced periodontitis by suppressing glucocorticoid receptor-α signaling // Experimental & molecular medicine. 2016. Vol. 48, № 3. P. e223.
Paśnik-Chwalik B., Konopka T. Impact of periodontitis on the Oral Health Impact Profile: A systematic review and meta-analysis // Dent Med Probl. 2020. Oct-Dec. Vol. 57, № 4. P. 423-431. doi: 10.17219/dmp/125028.
Цвях О.О., Чеботар Л.Д. Оксидативний стрес у тканинах шлунка щурів при моделюванні гастропатій на тлі нестачі та надлишку мелатоніну. Буковинський медичний вісник. 2016. Т. 20. № 3(79). С. 58–63.
Непорада К.С., Берегова Т.В., Сухомлин А.А., Гордієнко Л.П., Микитенко А.О. Розвиток оксидативного стресу органів порожнини рота за різних умов (огляд літератури). Південноукраїнський медичний науковий журнал. 2017. № 18(18). С. 81–84.
Мельничук Г.М. Рівень цитокінів у сироватці крові у хворих на генералізований пародонтит. Український медичний часопис. 2005. № 4(48). С. 65–69.
Борисенко А.В., Коленко Ю.Г., Тімохіна Т.О. Порушення місцевого імунітету та цитокінового статусу у хворих на генералізований пародонтит. Сучасна стоматологія. 2019. № 1. С. 34–37. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_1_9
Кононова О.В. Ефективність лікування загостреного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих із проявами психоемоційного стресу. Сучасна стоматологія. 2020. № 2. С. 24–28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2020_2_7
Борисенко А.В. Нова класифікація захворювань пародонта і періімплантних станів (2017). Сучасна стоматологія. 2019. № 3. С. 24–27.
Rosania A.E., Low K.G., McCormick C.M., Rosania D.A. Stress, depression, cortisol, and periodontal disease // J Periodontol. 2009. Feb. 80(2):260–6. doi: 10.1902/jop.2009.080334. PMID: 19186966.
Макєєв В.Ф., Телішевська У.Д., Телішевська О.Д., Михайлевич М.Ю. Роль і значення синдрому костена в дисфункціональних станах скроне-во-нижньощелепних суглобів. Український стоматологічний альманах. 2020. № 3. С. 34–39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2020_3_8
Жеро Н.І., Стецик А.О. Бруксизм: причини виникнення, методи діагностики та особливості лікування (Огляд літератури). Молодий вчений. 2016. № 12(39). С. 333–336.
Хайтович М.В., Турчак Д.В., Мазур І.П., Юнакова Н.М. Стоматологічне здоров’я пацієнтів, які вживають антидепресанти та метамфетаміни. Oral and General Health. 2023. № 4(2). С. 14–18.
Пилягіна Г.Я. Рання діагностика стресасоційованих невротичних розладів. НейроNEWS. 2023. № 8(144). С. 8–12.
Герасименко Л.О. Посттравматичний стресовий розлад. Ней-роNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2021. № 8(129). С. 27–32.
