ОЦІНКА КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УЛЬТРАФОНОФОРЕЗУ БІОРЕГУЛЯЦІЙНОГО ПРЕПАРАТУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ МІОФАСЦІАЛЬНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ ІЗ ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1394.2025-1.2Ключові слова:
міофасціальний больовий синдром, нейрогенний міозит, дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, місцева біорегуляційна терапія, ультрафонофорез, «Траумель С»Анотація
Вступ. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС у спазмованих жувальних м’язах формуються спазматичні вузлоподібні ділянки ущільнень й тяжі, у яких локалізуються тригерні точки, які здатні спонтанно провокувати появу больового синдрому. Ефективне лікування міофасціального больового синдрому базується на ліквідації загальних і місцевих етіологічних чинників цього захворювання, медикаментозному й фізіотерапевтичному впливі на його патофізіологічні механізми. Нестероїдні протизапальні засоби не повністю купірують запальний процес (не перешкоджають його хронізації) у жувальних м’язах, повільно усувають спазматичні вузли й латентні тригерні точки в спазмованих м’язових волокнах. Для вирішення цієї проблеми нами запропоновано місцеве застосування біорегуляційного препарату «Траумель С». Мета дослідження – провести оцінку клінічної ефективності ультрафонофорезу біорегуляційного препарату «Траумель С» у комплексному лікуванні міофасціального больового синдрому у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Матеріали та методи дослідження. У клінічних спостереженнях узяли участь 35 хворих віком від 30 до 60 років (18 жінок та 17 чоловіків) із гострими проявами міофасціального больового синдрому в щелепно-лицевій ділянці на тлі дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів різної важкості. Хворим загально призначали антистресорну терапію: препарат «Гамалате В6», нестероїдний протизапальний препарат «Індометацин» та міорелаксант пролонгованої дії «Міорикс», виготовляли релаксуючі назубні шини. Після купірування гострих проявів міофасціального больового синдрому хворих залежно від місцево застосованих фармакологічних препаратів для лікування ушкоджених жувальних м’язів було поділено на дві клінічні групи. В основній групі (18 осіб) проводили щоденні сеанси ультрафонофорезу мазі «Траумель С» на ділянки спазмованих жувальних м’язів та їхні тригерні точки. У групі порівняння (17 осіб) аналогічно здійснювали сеанси ультрафонофорезу 10% мазі «Індометацин». Результати. Уперше вивчено клінічну ефективність поєднаного впливу ультразвуку й місцевої біорегуляційної терапії на вогнище нейрогенного запалення у спазмованих жувальних м’язах і порівняно з локальною дією на цей патологічний процес нестероїдного протизапального засобу. На тлі ультрафонофорезу лікарських засобів відбувався поступовий регрес місцевих клінічних симптомів реактивного міозиту жувальних м’язів. У 15 хворих (83,3 %) основної групи та у 10 хворих (58,8 %) групи порівняння, які мали дисфункцію СНЩС середньої важкості за індексом Helkimo M., після 5–6 сеансів ультрафонофорезу спостерігалася повна редукція клінічних проявів запального процесу в жувальних м’язах: зникала болюча напруженість, розсмоктувалися вузлові ущільнення й тяжі, тригерні точки. В одужуючих хворих у скронево-нижньощелепних суглобах під час руху нижніх щелеп зменшувалась інтенсивність шумових проявів дислокації суглобового диска (клацання, хлопання). У хворих із важкою дисфункцією СНЩС локальне застосування «Траумелю С» є більш ефективним (χ2 – 2,574, р = 0,109) порівняно з ультрафонофорезом мазі «Індометацин». На тлі місцевої біорегуляційної терапії лікування міофасціального больового синдрому в середньому триває 6,3 доби, за місцевої терапії нестероїдним протизапальним засобом – 8,5 доби. Висновки. Під час комплексного лікування хворих із дисфункцією СНЩС середньої важкості під впливом ультрафонофорезу мазей «Траумель С» та «Індометацин» відбувається стійкий регрес місцевих клінічних симптомів запального процесу в жувальних м’язах (міозиту) в однакові терміни – після 5–6 сеансів фізіотерапевтичних процедур. Під час комплексного лікування хворих із важкою дисфункцією СНЩС місцеве застосування «Траумелю С» є більш ефективним порівняно з ультрафонофорезом мазі «Індометацин» – у середньому на дві доби скорочується термін лікування міофасціального больового синдрому в щелепно-лицевій ділянці.
Посилання
Особливості етіології та патогенезу хвороб скронево-нижньощелепного суглоба, ускладнених дисфункцією жувальних м’язів / І.В. Яценко та ін. Український стоматологічний альманах. 2016. Т. 1. № 3. С. 108–111.
Скронево-нижньощелепні розлади / В.Ф. Макєєв та ін. Львів : Кварт, 2018. 404 с.
Куцевляк В.І., Боян А.М., Любченко О.В. Поширеність і систематизація етіопатогенетичних чинників у розвитку м’язово-суглобової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Вісник стоматології. 2020. № 4(113). С. 39–48.
García-dela-Banda-García R., Cortés-Pérez I., Ibancos-Losada MdR. et al. Effectiveness of dry needling versus manual therapy in myofascial temporomandibular disorders: A singleblind randomized controlled trial. Journal of Personalized Medicine. 2023. № 13(9). е1415.
Гулюк С.А., Шнайдер С.А. Клінічна характеристика тригерних зон жувальної мускулатури при міофасціальному больовому синдромі обличчя. Вісник стоматології. 2020. Т. 35. № 1. С. 79–86. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-79-86.
Мокрик О.Я., Гаврильців С.Т., Уштан С.В., Дмитришин Ю.Б. Застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі й прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Вісник проблем біології і медицини. 2021. № 4(162). С. 320–324. DOI:10.29254/2077-4214-2021-4-162-320-324.
Uchida T., Iida T., Komiyama O., Kuyama K. Medial Pterygoid Myositis Complicated by Numbness of the Tongue and Nonodontogenic Toothache: A Case Report. Open Journal of Stomatology. 2020. № 10. Р. 241–249. DOI: 10.4236/ojst.2020.109023.
Shah J.P., Thaker N., Heimur J. et al. Myofascial Trigger Points Then and Now: A Historical and Scientific Perspective. Journal of Injury, Function, and Rehabilitation. 2015. № 7(7). Р. 746–761. DOI: 10.1016/j.pmrj.2015.01.024.
Golanska P., Saczuk K., Domarecka M. et al. Temporomandibular Myofascial Pain Syndrome – Aetiology and Biopsychosocial Modulation. A Narrative Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. № 18(15). е7807. DOI:10.3390/ijerph18157807.
Okeson J. Management of Temporomandibular Disorders and Occlusion. Mosby: «Elsevier», 2013. Р. 129.
Simonic-Kocijan S., Uhac I., Tariba P. et al. Alterations in the masseter muscle and plasma IL-6 level following experimentally induced occlusal interference and chronic stress-a study in rats. Coll Antropol. 2012. № 36(2). Р. 651–655.
Pereira Y.CL., Nascimento G.C., Iyomasa D.M. et al. Exodontia-induced muscular hypofunction by itself or associated to chronic stress impairs masseter muscle morphology and its mitochondrial function. Microsc Res Tech. 2019. № 82(5). Р. 530–537. DOI: 10.1002/jemt.23196.
Ayoub S., Berbéri A., Fayyad-Kazan M. Cytokines, Masticatory Muscle Inflammation, and Pain: an Update. J Mol Neurosci. 2020. № 70(5). Р. 790–795. DOI: 10.1007/s12031-020-01491-1.
Kalladka M., Young A., Khan J. Myofascial pain in temporomandibular disorders: Updates on etiopathogenesis and management. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2021. Vol. 28. P. 104–113.
Клименко В.Г. Основні положення патогенетичного біорегуляційного підходу до загальної терапевтичної практики. Біологічна терапія. 2013. № 1. С. 8–11.
Diudina I., Yanishen I., Tomilin V. et. al. Anti homotoxic drugs using in dental practice. Georgian Med News. 2022. № 332. Р. 99–102.
Dustmatov J., Makhkamova F., Akhmedov S. Features of the use of traumeel s in the correction of post-implantation complications. V International Scientific and Theoretical Conference «Current issues of science, prospects and challenges». 2023, November 17. Sydney, Australia. Р. 215–216.
Sadriev N.N., Tilalov H., Toshpolatova K., Baxtiyorov D. Application of the drug «traumel with» u sick with purent- inflammatory diseases maxillofacial area. Сentral Аsian journal of multidisciplinary research and management studies. 2024. Vol. 1, Issue 1. Р. 55–58.
Helkimo M.: Studies on function and dysfnction of the masticatory system.II. Index for anamnestic and clinical dysfunction and occlusal state. Sven Tandlak Tidskr. 1974. № 67(2). Р. 101–121.
Овчаренко О.Ю. Психологія стресу та стресових розладів : навчальний посібник. Київ : Університет «Україна». 2023. 266 с. DOI: 10.36994/978-966-388-665-7-2023-266.
Попович С.В., Іванушко О.В. Траумель С: біорегуляційний підхід до протибольової терапії захворювань хребта і суглобів. Біль. Суглоби. Хребет. 2016. № 3(23). С. 51–56. DOI: 10.22141/2224-1507.3.23.2016.85007.
Сиволап В.Д., Каленський В.Х. Фізіотерапія : практикум для студентів вищих медзакладів. Запоріжжя : ЗДМУ, 2014. 196 с.
Jung-Ha S., Jung-Min L., Jung-Hyun K. The Effectiveness of Ultrasound Deep Heat Therapy for Adhesive Capsulitis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19(3). 1859 р. DOI: 10.3390/ijerph19031859.
Kalladka M., Young A., Khan J. Myofascial pain in temporomandibular disorders: Updates on etiopathogenesis and management. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2021. Vol. 28. P. 104–113.
Шинчуковський І. Порівняння ефективності зменшення міофаціального болю за допомогою терапії лазером низької інтенсивності та червоним світлодіодним світлом у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу. Східноукраїнський медичний журнал. 2024. № 12(2). Р. 271–277. DOI: 10.21272/eumj.2024;12(2):271-277.
Wenyan Li, Junying Wu. Treatment of Temporomandibular Joint Disorders by Ultrashort Wave and Extracorporeal Shock Wave: A Comparative Study. Med Sci Monit. 2020. № 26. Р. 9234611–9234615. doi: 10.12659/MSM.923461.
Muir B., Brown C., Brown T. et al. Immediate changes in temporomandibular joint opening and pain following vibration therapy: a feasibility pilot study. J. Can Chiropr Assoc. 2014. №58(4). Р. 467–480.
