ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ІНФЕКЦІЙНИМ МОНОНУКЛЕОЗОМ У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1394.2025-1.8Ключові слова:
діти, хронічний катаральний гінгівіт, порожнина рота, інфекційний мононуклеозАнотація
Вступ. Сьогодні відомо збільшення протягом останніх років захворюваності дитячого населення на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейн – Барр. Інфікування організму вірусом Епштейн – Барр супроводжується ослабленням захисних механізмів, що сприяє розвитку патогенних збудників на тлі інфікування герпесвірусами, що негативно позначається на стані тканин пародонта та погіршує перебіг хронічного катарального гінгівіту, який часто зустрічається у дітей з інфекційним мононуклеозом. Тому важливим є обґрунтування методів лікування хронічного катарального гінгівіту на тлі супутньої соматичної патології. Мета дослідження. Оцінити ефективність розпрацьованого комплексу заходів для лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з інфекційним мононуклеозом у віддалені терміни спостереження. Матеріали та методи дослідження. Проведено стоматологічне обстеження і лікування 37 дітей з інфекційним мононуклеозом віком 12 років, які були розділені на дві групи: 18 дітей (основна група), яким для лікування хронічного катарального гінгівіту призначали розпрацьований нами комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включав антимікробні, протизапальні засоби та засоби для підвищення резистентності тканин порожнини рота, та 19 дітей (група порівняння), у яких лікування ХКГ здійснювали згідно з протоколами. Стан тканин пародонта оцінювали за даними клінічних показників та пародонтальних індексів через 1, 3 та 6 місяців. Результати дослідження. Розпрацьовано та доведено ефективність комплексу заходів лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з інфекційним мононуклеозом за допомогою клінічних критеріїв та пародонтальних індексів. Зокрема, через шість місяців спостереження у 27,67±2,27 % дітей основної групи виявлено покращення стану ясен, тоді як у попередній термін спостереження таких осіб було на 24,95 % більше (р>0,05) та у 2,63 рази більше, ніж у групі порівняння (10,52±2,43 % відповідно, р˂0,05). Індекс РМА знижувався за час спостереження у дітей основної групи і був в 1,08 рази меншим, аніж у попередній термін спостереження (p>0,05). У дітей групи порівняння виявлено незначне зростання індексу РМА по відношенню до даних попереднього терміну спостереження (37,57±2,32 %, р>0,05). Індекс Гріна – Вермільона через щість місяців спостереження у дітей, лікування яким проводили за запропонованою схемою, відповідав задовільному (1,42±0,08 бали), при цьому відбувалося суттєве зниження значення цього індексу порівняно з початковими даними (р˂0,05). Проте у групі порівняння спостерігали незадовільну гігієну порожнини рота (1,65±0,06 бали, р˂0,05). Виявлено, що стабілізація патологічного процесу в тканинах пародонта наступала значно скоріше у дітей основної групи. Висновки. У дітей із хронічним катаральним гінгівітом на тлі інфекційного мононуклеозу у віддалені терміни після лікування визначено покращенням у динаміці стану тканин пародонта, зниження індексів РМА та Гріна – Вермільона, що доводить ефективність запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Посилання
Зюзін В.О., Черно С.В., Френкель Ю.Д., Зюзін Д.В., Мунтян Л.Я. Сучасні аспекти захворюваності гінгівітом та пародонтитом дітей та підлітків України, ефективність лікування та профілактики. Український журнал медицини, біології та спорту. 2022. Т. 7(2). С. 150–158.
Котельбан А., Ратушняк А. Пародонтологічний статус дітей Буковини. Вісник стоматології. 2022. № 120(3). С. 104–108. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.17
Поширеність карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту в дітей шкільного віку в різних регіонах України / І.О. Трубка та ін. Український стоматологічний альманах. 2023. № 3. С. 79–84.
Васько М., Ткаченко І. Особливості взаємозв’язку захворювань тканин пародонту з соматичними захворюваннями (огляд літератури). Український стоматологічний альманах. 2023. № 1. С. 6–11.
Смоляр Н.І., Шило М.М. Поширеність та структура запальних захворювань пародонта при туберкульозі у дітей шкільного віку. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2022. № 3. С. 39–44.
Чухрай Н.Л., Машкаринець О.О., Лисак Т.Ю., Боднарук Н.І., Лисак М.О. Стоматологічний статус дітей на тлі соматичної патології (огляд літератури). Via stomatologiae. 2024. Т. 1(2). С. 5–15.
Глазунов О., Фесенко В., Пенський К. Зв’язок хвороб пародонта вз соматичними захворюваннями (огляд літератури). Вісник стоматології. 2021. № 116(3). С. 2–10.
Willis J.R., Gabaldón T. (2020). The Human Oral Microbiome in Health and Disease: From Sequences to Ecosystems. Microorganisms. 2020. № 8(2). С. 308.
Sabella F.M., Feiria S.N.B., Ribeiro A.A., Theodoro L.H., Höfling J.F., Parisotto T.M. and Duque C. Exploring the Interplay Between Oral Diseases, Microbiome, and Chronic Diseases Driven by Metabolic Dysfunction in Childhood. Front. Dent. Med. 2021; 2:718441.
Godovanets O.I., Kitsak T.S. The periodontal tissue state in children of the juvenile age taking into consideration the general somatic factor. Клінічна та експериментальна патологія. 2022. Т. 21. № 2. С. 45–49.
Прояви вірусних інфекцій у порожнині рота дітей / Н.В. Янко та ін. Український стоматологічний альманах. 2020. № 3. С. 69–73.
Wu Y., Ma S., Zhang L., Zu D., Gu F., Ding X., Zhang L. Clinical manifestations and laboratory results of 61 children with infectious mononucleosis. The Journal of international medical research. 2020. 48(10).300060520924550.
Особливості перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр / Попов М.М. та ін. Імунологія та алергологія: наука і практика. 2022. № 1–2. C. 59–64.
Чухрай Н.Л., Савчин С.В. Стоматологічний рівень здоров’я дітей, які перехворіли на інфекційний мононуклеоз. Український стоматологічний альманах. 2023. № 3. С. 85–90.
Maulani C., Auerkari EI., C. Masulili SL., Soeroso Y., Djoko Santoso W., Kusdhany SL. Association between Epstein-Barr virus and periodontitis: A meta-analysis. PLoS ONE. 2021. № 16(10). P. e0258109.
Tonoyan L., Chevalier M., Vincent-Bugnas S., Marsault R., Doglio A. Detection of Epstein–Barr Virus in Periodontitis: A Review of Methodological Approaches. Microorganisms. 2021. Vol. 9(1). P. 72.
Song Y., Liu N., Gao L. et al. Association between human herpes simplex virus and periodontitis: results from the continuous National Health and Nutrition Examination Survey 2009–2014. BMC Oral Health. 2023. 23. P. 675.
Fang T., Liu L., Mao S., Jiang Z., Cao Y., Pan J. (2024). Association between virus infection and periodontitis: Evidence from the National Health and Nutrition Examination Survey 2009-2014. Journal of medical virology. 2024. № 96(7). e29784.
