МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОГЕОМЕТРІЇ ПОВЕРХНІ ЕМАЛІ ТА ДЕНТИНУ ЗА РІЗНИХ ПРОТОКОЛІВ ПРЕПАРУВАННЯ

Анотація

Вступ. Адгезивні реставрації в сучасній стоматології потребують формування оптимальної мікро- геометрії поверхні емалі та дентину, що забезпечує реалізацію мікромеханічної ретенції та довготривалу стабільність адгезивного з’єднання. Різні протоколи препарування (роторні та повітряно-абразивні) у поєднанні з кислотним протравленням по-різному впливають на морфологію поверхні твердих тканин зуба. Водночас кількісна оцінка цих змін із використанням сучасних параметрів поверхневої метрики відповідно до стандартів ISO 21920 залишається недостатньо висвітленою. Мета дослідження – оцінити вплив різних протоколів препарування (роторного та повітряно-абра- зивного, з протравленням і без нього) на формування мікрогеометрії поверхні емалі та дентину на основі морфометричних параметрів поверхні. Матеріали та методи. Дослідження виконано на зразках емалі та дентину, підданих чотирьом про- токолам обробки: роторне препарування без протравлення (1-ша група), роторне з протравленням (2-га), повітряно-абразивне без протравлення (3-тя), повітряно-абразивне з протравленням (4-та). Мікрогео- метрію поверхні оцінювали за параметрами Ra та SDq для емалі, а також Slope та P95 для дентину від- повідно до підходів поверхневої метрики ISO 21920. Отримані значення аналізували порівняльно між групами. Результати. Для емалі встановлено послідовне зростання показників Ra та SDq від 1-ї до 4-ї групи з максимальними значеннями за комбінованого повітряно-абразивного препарування з протравленням. Для дентину показники Slope та P95 продемонстрували аналогічну тенденцію: мінімальні значення після роторного препарування без протравлення та максимальні в разі поєднання повітряно-абразивної обробки з протравленням. Застосування протравлення підсилювало ефект механічної обробки, форму- ючи більш розвинений мікрорельєф поверхні та сприяючи відкриттю дентинних канальців. Висновки. Метод препарування й кислотне протравлення істотно впливають на параметри мікро- геометрії поверхні емалі та дентину. Поєднання повітряно-абразивного впливу з протравленням забез- печує формування найбільш розвиненої мікрогеометрії твердих тканин зуба, що створює морфологічні передумови для підвищення мікромеханічної адгезії реставраційних матеріалів і може розглядатися як перспективний клінічний підхід для оптимізації адгезивних реставрацій.