ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА ПОРУШЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЗУБНОЇ ЕМАЛІ У ДІТЕЙ: РОЛЬ ЕНДОКРИННИХ ДИЗРАПТОРІВ, МІКРОПЛАСТИКУ ТА ІНШИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ДОВКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1394.2026-2.12Ключові слова:
амелогенез, дефекти розвитку емалі, молярно-різцева гіпомінералізація, ендокринні дизраптори, бісфенол А, мікропластик, дитяча стоматологіяАнотація
Актуальність. Дефекти розвитку зубної емалі у дітей є важливою проблемою дитячої стоматології, оскільки супроводжуються порушеннями її структури, мінералізації та механічних властивостей, підвищеною чутливістю зубів і ризиком постеруптивного руйнування твердих тканин. Мета. Узагальнити сучасні наукові дані щодо впливу екологічних забруднювачів на амелогенез і розвиток дефектів зубної емалі у дітей, проаналізувати молекулярні та клітинні механізми порушень, оцінити клінічні докази взаємозв'язку між ранніми екологічними експозиціями та змінами мінералізації зубів. Матеріали та методи. Проведено огляд наукових публікацій, присвячених впливу екологічних чинників на розвиток зубної емалі. Основну увагу приділено дослідженням 2021–2026 років із залученням фундаментальних праць попереднього періоду. Проаналізовано експериментальні, клінічні та епідеміологічні дослідження, систематичні й наративні огляди. Результати. Експериментальні дослідження свідчать про здатність окремих ендокринних дизрапторів порушувати диференціацію амелобластів, регуляцію експресії генів і дозрівання емалевого матриксу. Для бісфенолу А встановлено участь гормональних та епігенетичних механізмів, тоді як вплив окремих фталатів супроводжувався структурними змінами емалі, зниженням її мінеральної щільності та твердості. Дослідження 2026 року продемонстрували порушення формування емалі за ранньої експозиції полістиролового мікропластику, бензо[a]пірену та комбінованого впливу фториду й свинцю в експериментальних моделях. Висновки. Екологічні забруднювачі є потенційними чинниками порушення амелогенезу, однак переконливість доказів суттєво відрізняється залежно від хімічної речовини та досліджуваного стоматологічного наслідку. Найбільш детально експериментальні механізми впливу на формування емалі вивчено для бісфенолу А та окремих фталатів.
Посилання
Lacruz R. S., Habelitz S., Wright J. T., Paine M. L. Dental enamel formation and implications for oral health and disease. Physiol Rev. 2017. Vol. 97, no. 3. P. 939–993. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00030.2016.
Wright J. T. Enamel phenotypes: genetic and environmental determinants. Genes (Basel). 2023. Vol. 14, no. 3. P. 545. DOI: https://doi.org/10.3390/genes14030545.
Lygidakis N. A., Garot E., Somani C., Taylor G. D., Rouas P., Wong F. S. L. Best clinical practice guidance for clinicians dealing with children presenting with molar-incisor-hypomineralisation (MIH): an updated European Academy of Paediatric Dentistry policy document. Eur Arch Paediatr Dent. 2022. Vol. 23, no. 1. P. 3–21. DOI: https://doi.org/10.1007/s40368-021-00668-5.
Rodd H. D., Graham A., Tajmehr N., Timms L., Hasmun N. Molar incisor hypomineralisation: current knowledge and practice. Int Dent J. 2021. Vol. 71, no. 4. P. 285–291. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12624.
Abuduxukuer K., Wang H., Wang C., Luo X., Zeng X., Da D., Yu J., Lu W., Zhang J., Zhang Y., Luo J., Zhang H. Prenatal exposure to per- and polyfluoroalkyl substances and its association with developmental defects of enamel (DDE) and dental caries in 4 years old children: findings from Shanghai birth cohort. Environ Int. 2025. Vol. 198. P. 109411. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envint.2025.109411.
Jedeon K., De la Dure-Molla M., Brookes S. J., Loiodice S., Marciano C., Kirkham J., Canivenc-Lavier M. C., Boudalia S., Bergès R., Harada H., Berdal A., Babajko S. Enamel defects reflect perinatal exposure to bisphenol A. Am J Pathol. 2013. Vol. 183, no. 1. P. 108–118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajpath.2013.04.004.
Jedeon K., Loiodice S., Marciano C., Vinel A., Canivenc-Lavier M. C., Berdal A., Babajko S. Estrogen and bisphenol A affect male rat enamel formation and promote ameloblast proliferation. Endocrinology. 2014. Vol. 155, no. 9. P. 3365–3375. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2013-2161.
Li H., Cui D., Zheng L., Zhou Y., Gan L., Liu Y., Pan Y., Zhou X., Wan M. Bisphenol A exposure disrupts enamel formation via EZH2-mediated H3K27me3. J Dent Res. 2021. Vol. 100, no. 8. P. 847–857. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034521995798.
Mathonat E., Canceill T., Marty M., Prosper A., Vinel A., Noirrit-Esclassan E. The physiopathological link between bisphenol A exposure and molar incisor hypomineralization occurrence: a systematic review. Dent J (Basel). 2025. Vol. 13, no. 8. P. 332. DOI: https://doi.org/10.3390/dj13080332.
Bui A. T., Houari S., Loiodice S., Bazin D., Sadoine J., Roubier N., Vennat E., Tran T. T., Berdal A., Ricort J. M., Mhaouty-Kodja S., Babajko S. Use of dental defects associated with low-dose di(2-ethylhexyl) phthalate as an early marker of exposure to environmental toxicants. Environ Health Perspect. 2022. Vol. 130, no. 6. P. 067003. DOI: https://doi.org/10.1289/EHP10208.
Li Y., Zheng J., Yu S., Shi Q., Wan M., Zheng L. Early life microplastic exposure impairs mouse incisor enamel formation. Calcif Tissue Int. 2026. Vol. 117, no. 1. P. 69. DOI: https://doi.org/10.1007/s00223-026-01535-5.
Alaluusua S., Lukinmaa P. L., Vartiainen T., Partanen M., Torppa J., Tuomisto J. Polychlorinated dibenzo-p-dioxins and dibenzofurans via mother's milk may cause developmental defects in the child's teeth. Environ Toxicol Pharmacol. 1996. Vol. 1, no. 3. P. 193–197. DOI: https://doi.org/10.1016/1382-6689(96)00007-5.
Boyer E., Monfort C., Lainé F., Gaudreau É., Tillaut H., Bonnaure-Mallet M., Cordier S., Meuric V., Chevrier C. Prenatal exposure to persistent organic pollutants and molar-incisor hypomineralization among 12-year-old children in the French mother-child cohort PELAGIE. Environ Res. 2023. Vol. 231. P. 116230. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2023.116230.
Pan Y., Yu S., Feng X., Zhao Y., Cui D., Wang X. Benzo[a]pyrene exposure affect the formation of dental hard tissue via the regulation of glycerophospholipid metabolism. BMC Oral Health. 2026. Vol. 26, no. 1. P. 1095. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-026-08431-2.
Al Dehailan L., Martinez-Mier E. A. Evidence on the association of overall dietary factors, selected environmental, medical, demographic, and biological factors and developmental defects of enamel, including MIH and enamel fluorosis. Front Oral Health. 2025. Vol. 6. P. 1616109. DOI: https://doi.org/10.3389/froh.2025.1616109.
Tostes-Figueiredo J., Macedo-Ribeiro N., Santos G. H. L., Porto I. M., Gerlach R. F., de Sousa F. B. Effects of fluoride and lead on enamel composition during the maturation stage of amelogenesis in rat mandibular third molars. Calcif Tissue Int. 2026. Vol. 117, no. 1. P. 52. DOI: https://doi.org/10.1007/s00223-026-01511-z.
Winkler J. R., Dixon B. L., Singh I., Soto R., Qiu Y., Zhang Y., Porucznik C. A., Stanford J. B. Prenatalexposure to environmental toxins and comprehensive dental findings in a population cohort of children. BMC Oral Health. 2024. Vol. 24, no. 1. P. 326. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-03786-2.
Pan Y., Gao L., Gao H., Luan X., Wang X., Cui D. Modifiable factors associated with developmental defects of enamel in primary and permanent teeth: a cross-sectional clinical and questionnaire-based study. BMC Oral Health. 2026. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-026-09532-8.
Babajko S., Chaussain C., Jedeon K. Relations between developmental dental defects and exposure to environmental toxicants exhibiting endocrine disrupting activity. Ann Endocrinol (Paris). 2025. Vol. 86, no. 3. P. 101765. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ando.2025.101765.
Takiguchi T., Vu H. T., Nishino Y. Effects of polychlorinated dibenzo-p-dioxins, polychlorinated dibenzofurans, and dioxin-like PCBs on teeth and bones in animals and humans. Toxics. 2023. Vol. 11, no. 1. P. 7. DOI: https://doi.org/10.3390/toxics11010007.
Vondráček J., Machala M. The role of metabolism in toxicity of polycyclic aromatic hydrocarbons and their non-genotoxic modes of action. Curr Drug Metab. 2021. Vol. 22, no. 8. P. 584–595. DOI: https://doi.org/10.2174/1389200221999201125205725.
Bianchi S., Bernardi S., Belli M., Varvara G., Macchiarelli G. Exposure to persistent organic pollutants during tooth formation: molecular mechanisms and clinical findings. Rev Environ Health. 2020. Vol. 35, no. 4. P. 303–310. DOI: https://doi.org/10.1515/reveh-2019-0093.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
