НУТРІЄНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА ТОКСИКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ОСОТУ ЖОВТОГО ЯК НЕТРАДИЦІЙНОЇ ХАРЧОВОЇ СИРОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-27-1Ключові слова:
осот жовтий, харчова та біологічна цінність, токсикологічні ризики, есенціальні та токсичні мікроелементиАнотація
Використання нетрадиційної рослинної сировини у технології виробництва харчових продуктів набуває сьогодні актуальності з огляду на вміст у цих рослинах комплексу речовин, які мають харчову та біологічну цінність. До таких перспективних культур відноситься осот жовтий, листя та стебла якого здавна використовувалось у складі різноманітних страв. Рослина містить значну кількість вітаміну С, каротиноїдів, поліненасичених жирних кислот. Однак не вивченим є питання безпечності такої сировини. Зокрема, численні дані вказують, що дикорослі рослини здатні до акумуляції токсичних елементів. Метою роботи є вивчення особливостей поживної цінності осоту жовтого та проведення експериментальних досліджень умісту есенціальних і токсичних елементів у рослинах, зібраних на територіях Львівської області України, достатньо віддалених від джерел техногенних та антропогенних забруднювачів. Матеріали та методи. Особливості поживної цінності осоту жовтого вивчалися за даними літературних джерел. Уміст есенціальних та токсичних елементів у рослинах визначали фізико-хімічними методами, а саме: уміст арсену – фотометрично; уміст цинку, міді, мангану, кобальту, нікелю, свинцю та кадмію – методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Висновки. Осот жовтий містить велику кількість поживних речовин (білків, незамінних амінокислот, жирів, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінералів), що вказує на можливість його використання у харчуванні населення. Водночас уперше підтверджено здатність осоту жовтого до акумулювання токсичних елементів, а саме свинцю та меншою мірою кадмію, із ґрунтів екологічно безпечних територій, та порушено питання запровадження запобіжних заходів безпеки під час використання осоту жовтого в харчуванні населення, одним з яких є посилений контроль за вмістом свинцю та кадмію у наземних частинах рослини. Перспектива дослідження полягає у проведенні експерименту протягом кількох вегетаційних сезонів з аналізом усіх стадій росту рослини, включаючи стадію цвітіння, що є необхідним для визначення накопичення та переміщення забруднюючих речовин у тканинах рослин протягом їхнього життєвого циклу.
Посилання
Бомба М.Я., Івашків Л.Я. Здорове харчування як стратегічний ресурс національної безпеки України. Вісник НАН України. 2013. № 6. С. 32−41. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67484.
Бомба М.Я., Федина Л.О. Використання осоту жовтого (sonchus arvensis) в харчуванні людини. Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини : матеріали Х Міжнародної наук.-практ. Інтернет-конф. Прага : Oktan Print s.r.o., 2023. 49–50. DOI: 10.46489/FAHM-23-25.
Ґрунти Львівської області : колективна монографія / за ред. С.П. Позняка. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 424 с.
Державний науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Консервпром-комплекс». ДСТУ ІСО 6634:2004 Фрукти, овочі та продукти перероблення. Визначення вмісту миш'яку спектрометричним методом із застосуванням діетилдитіокарбамату срібла (ІСО 6634:1982, ІДТ). Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 7 с.
Європейський комітет зі стандартизації. ДСТУ EN 14082:2019. Продукти харчові. Визначення вмісту свинцю, кадмію, цинку, міді, заліза та хрому методом атомно-абсорбційної спектрометрії (ААС) після сухого озолення (EN 14082:2003, IDT). Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019. 17 с.
Жовтий осот городній. Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А.М. Гродзінського. Київ : Олімп, 1992. С. 163.
Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм «Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах» : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.05.2013 № 368. Офіційний вісник України. 2013. № 42. С. 154. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0774-13#top.
Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.09.2017 № 1073. Офіційний вісник України. 2017. № 87. С. 72. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text.
Рева М.Л., Рева Н.Н. Дикі їстівні рослини України. Київ : Наукова думка, 1976. 165 с.
Сімахіна Н.О., Науменко Н.О. Доцільність використання лікарських трав у харчовій промисловості. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Технічні науки». 2019. Т. 30(69). Ч. 2. № 6. С. 140−145. DOI: 10.32838/2663-5941/2019.6-2/25.
Скибіцька М. Лікарські рослини Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. 2023. Т. ХІІ. С. 316−324. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73763.
Тищенко В.І., Божко Н.В. Аналіз сучасних трендів у виробництві безалкогольних напоїв із використанням нетрадиційної рослинної сировини. Таврійський науковий вісник. Серія «Технічні науки». 2023. № 1. С. 114−124. DOI: 10.32851/tnv-tech.2023.1.12.
Тітаренко О.М. Еколого-фітоценотична оцінка природних кормових угідь в умовах техногенного навантаження Лісостепу Правобережного : монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2021. 196 с. URL: http://repository.vsau.org/getfile.php/30314.pdf.
Технології продуктів оздоровчого харчування : монографія / М.Я. Бомба та ін. ; за заг. ред. М.Я. Бомби. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2023. 338 с.
Чумак І.В. Основні тренди розвитку харчових інновацій у контексті українського та світового державотворення. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Публічне управління та адміністрування». 2022. Т. 33(72). С. 11−18. DOI: 10.32838/TNU-2663-6468/2022.1/03.
Abdelgawad Z.A., Abd El-Wahed M.N., Ahmed A.A., Seliem M. Madbouly, Gharieb S. El-Sayyad and Ahmed A. Khalafallah. Assessment of heavy metal accumulation and health risk in three essential edible weeds grown on wastewater irrigated soil. Sci Rep. 2023. 13, 21768. DOI: 10.1038/s41598-023-48763-5.
Ahmad F., Abdallah El.T., Mohammad Kamil. Scientific studies on aerial parts of Sonchus oleraceus Linn. Arabian Journal of Medicinal Aromatic Plants. AJMAP. 2021. Vol. 7(2). P. 196−214. DOI: 10.48347/IMIST.PRSM/ajmap-v7i2.26287.
Alpinar K., Ozyurek M., Kolak U., Guclu K., Aras C., Altun M., Celik S.E., Berker K.I., Bektasoglu B., Apak R. Antioxidant capacities of some food plants widly grown in Ayvalik of Turkey. 2009. Food Sci. Technol. Res. 15(1). P. 59−64. DOI: 10.3136/fstr.15.59.
Asgari Lajayer B., Ghorbanpour M., Nikabadi S. Heavy metals in contaminated environment: Destiny of secondary metabolite biosynthesis, oxidative status and phytoextraction in medicinal plants. 2017. Ecotox. Environ. Safe. Vol.145. P. 377−390. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2017.07.035.
Aspasia Grammenou, Spyridon A. Petropoulos, Vasileios Antoniadis. Bioavailability of Cd in Plantago weldenii and Sonchus oleraceus Plants: The Effects of a Humic and Fulvic Acids-Based Biostimulant. 2024. Horticulturae. 10. 1, 74. DOI: 10.3390/horticulturae10010074.
Chaplygin V., Mandzhieva S., Minkina T., Sushkova S. Accumulating capacity of herbaceous plants of the Asteraceae and Poaceae families under technogenic soil pollution with zinc and cadmium. 2020. Eurasian J Soil Sc. 9 (2). P. 165−172. DOI: 10.18393/ejss.707659.
Chunqiao Xiao, Shuyu Guo, Qi Wang, Ruan Chi. Enhanced reduction of lead bioavailability in phosphate mining wasteland soil by a phosphate-solubilizing strain of Pseudomonas sp., LA, coupled with ryegrass (Lolium perenne L.) and sonchus (Sonchus oleraceus L.). 2021. Environmental Pollution. 274, 116572. DOI: 10.1016/j.envpol.2021.116572.
Crist E., Mora C., Engelman R. The interaction of human population, food production, and biodiversity protection. 2017. Science. 356. P. 260−264. DOI: 10.1126/science.aal2011.
Djurupova B., Samatova G., Sheinshenbekkizi N., Aisuluu Duishebaevа, Junko Ishikawa. Use of wild-raw raw materials of the KR to develop new food products with increased biological value. 2019. Science. Business. Society. 4(3). P. 86−90. URL: https://https://stumejournals.com/journals/sbs/2019/3/86.
Fakhar Islam, Farhan Saeed, Muhammad Afzaal, Aftab Ahmad, Muzzamal Hussain, Muhammad Armghan Khalid, Shamaail A. Saewa, Ashraf O. Khashroum. Applications of green technologies-based approaches for food safety enhancement: A comprehensive review. Food Sci Nutr. 2022. 10(9). P. 2855−2867. doi: 10.1002/fsn3.2915.
Fanzo Jessica, Alexandra L. Bellows, Marie L. Spiker, Andrew L. Thorne-Lyman, and Martin W. Bloem. The importance of food systems and the environment for nutrition. The American Journal of Clinical Nutrition. 2021. 113(1). P. 7−16. DOI: 10.1093/ajcn/nqaa313.
Florence O. Jimoh, Adeolu A. Adedapo and Anthony J. Afolayan. Comparison of the Nutritive Value, Antioxidant and Antibacterial Activities of Sonchus asper and Sonchus oleraceus. 2011. Rec. Nat. Prod. 5:1 29−42. URL: https://acgpubs.org/doc/201808061452554_RNP-1002-186.pdf.
Guil-Guerrero José Luis, Antonio Giménez-Giménez, Iganacio Rodríguez-García, María Esperanza Torija-Isasa. Nutritional composition of Sonchus species (Sonchus Oleraceus L, Sonchus Asper L і Sonchus Tenerrimus L). Journal of Science and Food Agriculture. (1998). Vol. 76, 4. P. 628−632. DOI: 10.1002/(SICI)1097-0010(199804)76:4<628: AID-JSFA997>3.0.CO;2-U.
Kinupp VF, Barros IBI. Teores de proteína e mineralis de espécies nativas, potenciais hortaliças e frutas. Ciência e Tecnologia de Alimentos. (2008). 28(4). P. 846−857. DOI: 10.1590/S0101-20612008000400013.
Martirosyan, D., Lampert, T., Ekblad, M. Classification and regulation of functional food proposed by the Functional Food Center. Functional Food Science. 2022. 2(2), P. 25−46. DOI: 10.31989/ffs. v2i2.890.
Nikolić Magdalena, Stevović Svetlana. Family Asteraceae as a sustainable planning tool in phytoremediation and its relevance in urban areas. Urban Forestry & Urban Greening. 2015. 14 (4). P. 782−789. DOI: 10.1016/j.ufug.2015.08.002.
Porębska G., Ostrowska A. Heavy Metal Accumulation in Wild Plants: Implications for Phytoremediation. Polish Journal of Environmental Studies. 1999. Vol. 8 (6). 433−442. URL: https://www.pjoes.com/Heavy-Metal-Accumulation-in-Wild-Plants-Implications-for-Phytoremediation,87268,0,2.html.
Prabha K. Padmavathiamma-Loretta Y.Li. Phytoremediation Technology: Hyper-Accumulation Metals in Plants. Water Air and Soil Pollution. 2007. 184. P. 105−126. DOI: 10.1007/s11270-007-9401-5.
Tóth G., Hermann T., Da Silva M., Montanarella L. Heavy metals in agricultural soils of the European Union with implications for food safety. Environment International. 2016. 88. P. 299−309. DOI: 10.1016/j.envint.2015.12.017.
Zhi-Ting Xiong. Bioaccumulation and physiological effects of excess lead in a roadside pioneer species Sonchus oleraceus L. Environmental Pollution. 1997. 97(3). P. 275−279. DOI: 10.1016/S0269-7491(97)00086-9.
