ПОКАЗНИКИ НУТРІТИВНОГО ТА ФІЗИЧНОГО СТАТУСУ ОСІБ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП ІЗ НАСЛІДКАМИ ПЕРЕЛОМУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО КОРЕКЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-27-11Ключові слова:
перелом кістки, зубощелепна ділянка, геронтологія та геріатрія, геріатричні синдроми, реабілітаціяАнотація
Мета: дослідити динаміку показників нутрітивного та фізичного статусу як критеріїв ефективності реабілітаційного втручання, спрямованого на корекцію наслідків переломів нижньої щелепи у пацієнтів старших вікових груп. Методи. У дослідженні взяли участь 42 особи похилого та старечого віку. Групу 1 становили 23 особи, у яких анамнез не був обтяжений переломом кісток лицьового черепу. До групи 2 групи увійшли 19 осіб із наслідками перелому нижньої щелепи. Для них була розроблена програма фізичної терапії, спрямована на корекцію ознак погіршення жувальної функції тривалістю 1 місяць. Вона включала активні та пасивні техніки мобілізації нижньої щелепи та покращення жувальної функції. Ефективність програми оцінювали за Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire, Fatigue Аssessment Scale, Fatigue Severity Scale, кистьовою динамометрією. Результати. У пацієнтів похилого та старечого віку з наслідками перелому нижньої щелепи визначаються стан мальнутріції (за Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire), підвищена втомлюваність (за Fatigue Аssessment Scale, Fatigue Severity Scale), фізична слабкість (за кистьовою динамометрією). Під впливом реабілітації покращився нутрітивний статус пацієнтів групи 2 статистично значуще вихідного стану: за шкалою MNA покращення становило 12,9%, SNAQ – 25%, але рівня групи 1 ці параметри не досягнули (р>0,05). Спостерігалося зменшення відчуття втомлюваності осіб групи 2 до помірного рівня за параметрами FАS – на 31%. Достовірно порівняно з первинним обстеженням зменшилася важність втоми за FSS – на 17% (p<0,05); хоча відповідних параметрів групи 1 не було досягнуто (р>0,05). Результати кистьової динамометрії в осіб групи 2 покращилися відносно вихідного результату: у чоловіків – на 20,6%, у жінок – на 19,5% (р<0,05), досягнули значень групи 1. Висновки. Розроблена комплексна програма реабілітації продемонструвала позитивний вплив (р<0,05) на досліджувані показники мальнутріції, втомлюваності, фізичної слабкості порівняно з вихідними даними, що підтверджує необхідність упровадження спеціалізованого відновлення у пацієнтів старших вікових груп із травмами нижньої щелепи тривалий час не тільки з урахуванням стану орофаціальної зони, а й геріатричного статусу.
Посилання
Аравіцька М.Г., Шеремета Л.М., Данильченко С.І., Довгань О.В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево-нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. № 6(34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Саєнко О.В., Аравіцька М.Г. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023. № 4. С. 220–225. DOI: https://doi.org/10.32782/health-2023.4.31
Стандарт медичної допомоги. Невогнепальні переломи нижньої щелепи (виросткового відростка, гілки, кута, тіла та симфізу). URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/1096_16062023_smd.pdf
Травми щелепно-лицевої ділянки. Клінічна настанова, заснована на доказах. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/2023_kn_travma.pdf
Adik K., Lamb P., Moran M., Childs D., Francis A., Vinyard C.J. Trends in mandibular fractures in the USA: A 20-year retrospective analysis. Dent Traumatol. 2023. № 39(5). Р. 425–436. doi:10.1111/edt.12857
Azam I., Chahal A., Kapoor G., et al. Effects of a program consisting of strain/counterstrain technique, phonophoresis, heat therapy, and stretching in patients with temporomandibular joint dysfunction: A pilot study. Medicine (Baltimore). 2023. №102(32). Р.e34569. doi:10.1097/MD.0000000000034569
Bera R.N., Tiwari P. Current Evidence for the Management of Edentulous Atrophic Mandible Fractures: A PRISMA-SWiM Guided Review. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2023. №16(4). Р. 317–332. doi:10.1177/19433875221115585
Boffano P., Roccia F., Zavattero E., et al. European Maxillofacial Trauma (EURMAT) project: a multicentre and prospective study. J Craniomaxillofac Surg. 2015. №43(1). Р. 62–70. Doi: 10.1016/j.jcms.2014.10.011
Cruz-Jentoft A.J., Bahat G., Bauer J., Boirie Y., Bruyère O., Cederholm et al. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019. №48(1). Р. 16–31. DOI: 10.1093/ageing/afy169
Fernandes L.V., Paiva A.E.G., Silva A.C.B., et al. Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging Clinical and Experimental Research. 2022. №34(3). Р. 505-514. DOI:10.1007/s40520-021-01951-7
Grygus I., Kostyshyn A., Ilnytska O., Ornat H. The condition of the masticatory muscle group in the treatment of patients with reduced occlusion height. Health Prob Civil. 2022. №16(2). Р. 164–172. https://doi.org/10.5114/hpc.2022.115000
Kannari L., Marttila E, Thorén H., Toivari M., Snäll J. Mandibular fractures in aged patients - Challenges in diagnosis. Dent Traumatol. 2022. №38(6). Р.487-494. doi:10.1111/edt.12778
Kannari L., Marttila E., Oksa M., Furuholm J., Snäll J. Non-Surgical Site-Related Complications in Mandibular Fracture Surgery - A Problem of Elderly Patients? J Oral Maxillofac Surg. 2024. №82(1). Р. 47–55. doi: 10.1016/j.joms. 2023.10.004
Kim T.G., Chung K.J., Lee J.H., Kim Y.H., Lee J.H. Clinical Outcomes Between Atrophic and Nonatrophic Mandibular Fracture in Elderly Patients. J Craniofac Surg. 2018. №29(8). Р.e815–e818. doi:10.1097/SCS.0000000000004863
Petronis Z., Spaicyte N., Sakalys D., Januzis G. Functional Rehabilitation after Mandibular Fracture - A Systematic Review. Ann Maxillofac Surg. 2022. №12(2). Р. 197–202. doi:10.4103/ams.ams_99_22