ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЦИТОЛІЗУ ЗА УМОВ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КЛІТИННОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-28-9Ключові слова:
краніоскелетна травма, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, клітинна терапія, вікАнотація
Мета роботи – з’ясувати вікові особливості формування синдрому цитолізу за умов краніоскелетної травми (КСТ) та оцінити ефективність клітинної терапії в корекції виявлених порушень. Матеріал. У статевонезрілих, статевозрілих і старих в умовах тіопенталнатрієвого наркозу моделювали краніоскелетну травму (КСТ). З метою корекції у групах травмованих щурів різного віку застосовували кріоконсервовані клітини нейробластів (NBC) від щурів лінії Вістар, які вводили внутрішньовенно в дозі 0,5 мл‧106 клітин. Додатково в окремих групах внутрішньоочеревинно вводили мезенхімальні стовбурові клітини (MSC) щурів в дозі 0,25 мл •5•105 клітин на щура. Щурів виводили з експерименту в умовах наркозу через 14 діб посттравматичного періоду. У сироватці крові визначали аланін- і аспартатамінотрансферазну активність (АлАТ-, АсАТ-активність). Результати. Встановлено, що за умов КСТ у сироватці крові щурів різних вікових груп через 14 діб посттравматичного періоду порівняно з контролем суттєво зростала АлАТ- і АсАТ-активність. Застосування з корегувальною метою клітинної терапії у дослідних групах щурів різної статі порівняно зі щурами без корекції викликала зниження активності маркерів цитолізу в крові. Під впливом монотерапії NBC АлАТ-активність сироватки крові статистично вірогідно знижувалася лише в щурів молодшої вікової групи, водночас АсАТ-активність сироватки крові суттєво знижувалася у щурів усіх вікових груп. Комбіноване введення NBC+MSC щурам усіх вікових груп супроводжувалося істотним зниженням активності в сироватці крові амінотрансфераз. Порівняно з монотерапією NBC застосування NBC+MSC викликало статистично значуще зниження АлАТ- активності сироватки крові у статевозрілих і старих щурів, а за АсАТ-активністю сироватки крові – лише у статевозрілих щурів. Водночас ступінь зниження і АлАТ-, і АсАТ-активності сироватки крові був істотно більший у статевозрілих щурів порівняно зі щурами інших вікових груп. Висновки. Встановлена вікова ефективність клітинної терапії у зниженні системних проявів цитолітичного синдрому за умов КСТ вказує потребу в диференційованому підході її застосування в комплексному лікуванні системних проявів травматичної хвороби.
Посилання
Борис Р. М. Морфологічні і біохімічні зміни внутрішніх органів при експериментальній краніоскелетній травмі : монографія / Р. М. Борис. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. 142 с.
Вплив краніоскелетної травми, ускладненої крововтратою, на активність процесів цитолізу та ендогенної інтоксикації в ранній період у щурів з різною резистентністю до гіпоксії / Д. О. Сікіринська, А. А. Гудима, І. Я. Господарський, К. А. Походун. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2021. № 2. С. 33–40. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i2.12238.
Гайда І. М., Бадюк М. І., Сушко Ю. І. Особливості структури та перебігу сучасної бойової травми у військовослужбовців Збройних Сил України. Pathologia. 2018. Т. 15, №. 1. С. 73–76. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.129329.
Гудима А. А. Кащак Т. В., Шепітько К. В. Антиоксидантно-прооксидантний та цитокіновий баланс у пізній період комбінованої травми в експерименті. Світ медицини та біології. 2019. № 1 (67). С. 42–47. DOI: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-1-67-42.
Гук Р. А., Гудима А. А. Статеві особливості розвитку оксидативного стресу в печінці під впливом краніоскелетної травми та його корекція. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2024. № 2. С. 48–55. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14846.
Гур’єв С. О., Філь А. Ю., Танасієнко О. М. Аналіз безпосередніх причин смерті у постраждалих із політравмою та пошкодженням скелета. Травма. 2015. Т. 16. № 4. С. 7–10. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.4.16.2015.79881.
Гурʼєв С. О., Цвях А. І. Скелетна травма в структурі політравми. Травма. 2014. Т. 15, № 6. С. 7–10. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.6.15.2014.81784.
Михайлюк І. А., Гудима А. А., Михайлюк В. М. Динаміка показників цитолізу в умовах раннього періоду травматичної хвороби після скелетної, черепно-мозкової травми та їх поєднання. Вісник наукових досліджень. 2015. № 1. С. 120––122.
Павлова О. О., Лукʼянова Є. М. Вплив мезенхімальних стовбурових клітин на динаміку експресії регулятора проліферації ендотелію у структурах головного мозку щурів з експериментальною деменцією альцгеймерівського типу. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023. Т. 23, № 4. С. 224–227 DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.4.224.
Пискливець Т. І., Шульгай А. Г. Динаміка показників цитолізу та ендогенної інтоксикації за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою різного ступеня, та їх корекція. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2023. № 3. С. 51–63. DOI 10.11603/2414-4533.2023.3.14151.
Прохоренко О. О., Цимбалюк Г. Ю. Динаміка активності процесів ліпідної пероксидації в пізній період краніоскелетної травми за умов хронічного гепатиту та ефективність корекції армадіном. Медична та клінічна хімія. 2021. Т. 23, № 4. С. 15–21. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2021.i4.12728.
Терапия фетальными нервными клетками в остром периоде экспериментального ишемического инсульта (антиоксидантный эффект) / Д. В. Лебединец, С. Е. Овсянников, В. В. Лебединец, М. В. Останков, А. Н. Гольцев. Проблемы криобиологии. 2010. Т. 20, № 3. С. 338–347.
An in vivo characterization of trophic factor production following neural precursor cell or bone marrow stromal cell transplantation for spinal cord injury / W. Hawryluk, A. Mothe, J. Wang et al. Fehlings. Stem Cells and Development. 2012. Vol. 21, № 12. P. 2222–2238. DOI: https://doi.org/10.11603/10.1089/scd.2011.0596.
Bressan C., Saghatelyan A. Intrinsic mechanisms regulating neuronal migration in the postnatal brain. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2021. Vol. 14. P. 620379. DOI: https://doi.org/10.3389/fncel.2020.620379.
Human neuroepithelial stem cell regional specificity enables spinal cord repair through a relay circuit / M.T. Dell’Anno, X. Wang, M. Onorati et al. Nature communications. 2018. Vol. 9, № 1. Р. 3419. DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-018-05844-8.
Prokhorenko O.O. The dynamics of cytolytic syndrome parameters in the period of late manifestations of cranioskeletal trauma in case of concomitant chronic hepatitits and the effectiveness of armadine correction. Journal of Education, Health and Sport. 2021. Vol. 11, № 11. Р. 392–401. DOI: https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.11.037.
