ПРОТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОГО ПРЕПАРАТУ «ТЕТЛОНГ-250» ПРИ КОРОНАВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ В ЛАБОРАТОРНИХ МИШЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-30-5Ключові слова:
противірусна активність, коронавірусна інфекція in vivo, противірусні препарати, препарат «Тетлонг-250».Анотація
Анотація. З огляду на широке розповсюдження у світі коронавірусної інфекції COVID-19, значні збитки, які завдає ця небезпечна хвороба населенню планети, постійне виникнення й циркуляція серед людей усе нових варіантів збудника цього захворювання та складність боротьби з цією недугою, пошук нових ефективних протикоронавірусних препаратів залишається актуальною проблемою. Метою дослідження було визначити противірусну активність вітчизняного препарату «Тетлонг-250» при експериментальній коронавірусній інфекції в лабораторних мишей, викликаній коронавірусом гепатиту мишей, щоналежить до тієї ж підгрупи коронавірусів (рід Betacoronavirus), до якої входить і збудник пандемії COVID-19 – вірус SARS-CoV-2. Визначення активності цього засобу проводили порівняно з дією на вказаний коронавірус відомого противірусного препарату «Аміксин». Установлено, що протиалкогольний препарат «Тетлонг-250» володіє високою статистично достовірною (Р<0,001) протикоронавірусною активністю, яка визначалася в межах 55,0–64,7% захисту порівняно з контрольними тваринами. Водночас інтерфероніндукуючий препарат «Аміксин» захищав лабораторних мишей від летальності, спричиненої коронавірусом, на рівні 20%. На високу достовірну протикоронавірусну ефективність досліджуваного засобу «Тетлонг-250» указують і показники середньої тривалості життя піддослідних тварин, які становили при всіх 6 схемах уведення в межах 9,8–11,7 днів, що на 4,7–6,6 дня були вищими від аналогічного показника в контрольних тварин і на 2,7–4,6 дня вищими, ніж при оптимальному застосуванні аміксину. Отримані результати дають підставу заявити про доцільність проведення відповідних широких клінічних випробувань препарату «Тетлонг-250» з метою його ймовірного ефективного використання для лікування хворих людей від багатьох коронавірусних інфекцій, у тому числі COVID-19.
Посилання
Андронати С.А., Литвинова Л.А., Головенко Н.Я. Пероральный индуктор эндогенного интерферона – «Амиксин» и его аналоги (обзор литературы и собственных исследований. Журн. АМН Украины. 1999. Т. 5, № 1. С. 358–361.
Гудзь С.П., Перетятко Т.Б., Галушка А.А. Вірусологія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2018. 536 с.
Ершов Ф.И. Антивирусные препараты. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006. 312 с.
Інструкція для медичного застосування препарату ТЕТЛОНГ-250 URL: https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=2730.
Клестова З.С. Коронавіруси тварин – нові перспективи для досліджень коронавірусів людини. Київ : Спрінт-Сервіс, 2020. 257 с.
Кожем’якин Ю.М., Хромов О.С., Філоненко М.А., Сайретдінова Г.А. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та робіт із ними. Київ, 2002. 155 с.
Козловский М.М., Виноград И.А., Ершов Ф.И. Поиски оптимальных схем применения индукторов интерферона. Современные аспекты применения интерферонов и других иммуно-модуляторов. М., 1990, С. 49–50.
Лакин Г.Ф. Сравнение выборочных долей. Биометрия. М. : Высшая школа. 1980. С. 104–107.
Пшеничнов В.А., Б.Ф.Семенов Б.Ф., Зезеров Е.Г. Стандартизация методов вирусологических исследований. М., 1974. 168 с.
Собетов Б.Г., Собетова В.Б., Алексевич Я.И. и др. Способ получения инъекционной формы дисульфирама. Патент РФ № RU2013090C1 от 30.05.1990.
Устінов О.В. Чим небезпечні нові субваріанти COVID-19, які вже виявляються в Україні. Український медичний часопис. 18 серпня 2025. URL: www.umj.com.ua/uk/novyna-268177-chim-nebezpechni-novi-subvarianti-covid-19-yaki-vzhe-viyavlyayutsya-v-ukrayini.
Чижов Н.П., Ф.И. Ершов, М.К. Индулен. Основы экспериментальной химиотерапии вирусных инфекций. Рига : Зинатне, 1988. 171 c.
Danik Iga Prasiska, Kennedy Mensah Osei, Durga Datta Chapagain et al. The global health security index and its role in shaping national COVID‑19 response capacities: a scoping review. Annals of Global Health. 2025. Vol. 91(1): 15. P. 1–13. DOI: 10.5334/aogh.4625.
European Convention for the Protection of Vertebrane Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes: European Communities (EC). Strasbourg, 18.03.1986. European Treaty Series. 1986. № 123.
Luyan Xu, Jiahui Tong, Yiran Wu, Suwen Zhao, Bo-Lin Lin. A computational evaluation of targeted oxidation strategy (TOS) for potential inhibition of SARS-CoV-2 by disulfiram and analogues. Biophysical Chemistryь 2021. Sept. Vol. 276. Р. 106610. DOI: 10.1016/j.bpc.2021.106610.
Min-Han Lin, David C Moses, Chih-Hua Hsieh et al. Disulfiram can inhibit MERS and SARS coronavirus papain-like proteases via different modes. Antiviral Research. 2018. Vol. 150. Р. 155–163. DOI: 10.1016/j.antiviral.2017.12.015.
Mohiuddin Md., Kasahara Kazuo. Investigating the aggressiveness of the COVID-19 Omicron variant and suggestions for possible treatment options. Respir. Med. 2022. Jan. № 191. Р. 106716. DOI: 10.1016/j.rmed.2021.106716.
Nobel C.S.I., Kimland M., Nicholson D.W. at al. Disulfiram is a potent inhibitor of proteases of the caspase family. Chemical Research in Toxicology. 1997. Vol. 10(12). P. 1319–1324.
Parums D.V. Editorial: The 2022 World Health Organization (WHO) Priority Recommendations and Response to the Omicron Variant (B.1.1.529) of SARS-CoV. Med. Sci. Monit. 2022. Feb. 1. № 28. Р. e936199. DOI: 10.12659/MSM.936199.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
