КОМБІНОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЦЕЛЕКОКСИБУ ТА БЕЗКЛІТИННИХ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАПАЛЕННЯ ПРИ АД’ЮВАНТНОМУ АРТРИТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2026-31-2Ключові слова:
запалення, нестероїдні протизапальні засоби, мезенхімальні стовбурові клітини, артрит, целекоксиб, кріоекстрактиАнотація
Ревматоїдний артрит є поширеним системним автоімунним захворюванням, що супроводжується хронічним синовітом, прогресуючим руйнуванням суглобів і зростанням інвалідизації. Симптоматичне лікування нестероїдними протизапальними засобами ефективно зменшує біль і набряк, однак потребує пошуку підходів, здатних підсилити протизапальну дію та потенційно знизити потребу у тривалому застосуванні. У доклінічних моделях артриту доцільно оцінювати комбіновані схеми, які поєднують фармакологічне пригнічення запалення з біологічною імуномодуляцією. Перспективним вважають використання безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів з імуномодулюючим і репаративним потенціалом.
Мета роботи – оцінити вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на протизапальну ефективність целекоксибу на моделі ад’ювантного артриту у щурів-самців за динамікою набряку кінцівки.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження на 42 щурах, рандомізованих у 6 груп по 7 тварин. Ад’ювантний артрит відтворювали субплантарним введенням ад’юванта Фрейнда (0 доба). З 14 по 28 доби целекоксиб вводили внутрішньошлунково 10,0 мг/кг. Через кожні 2 доби внутрішньом’язово вводили кріоекстракти серця (2,5 мл/кг) або селезінки (5,0 мл/кг), чи кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин (0,6 мл/кг). Набряк оцінювали онкометром до початку експерименту, на 14, 28 добу.
Результати та їх обговорення. У контрольних тварин на 14 добу набряк ураженої кінцівки зростав до 8,2 ум. од. проти 4,1 ум. од. до початку експерименту і залишався високим на 28 добу (7,9 ум. од.), що відображало хронізацію запалення. Целекоксиб знижував набряк на 28 добу до 5,5 ум. од., тобто на 33,6% порівняно з контролем (p<0,001), зі зменшенням відносно 14 доби (p<0,01). Комбінації з безклітинними кріоконсервованими біологічними засобами забезпечували подальше зниження показника до 5,2 (кріоекстракт серця), 5,1 (кріоекстракт селезінки) та 5,0 ум. од. (кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин). Міжгрупові відмінності з монотерапією целекоксибом не були статистично значущими (p=0,08–0,16), але тенденція була найвиразнішою для кондиціонованого середовища. Це узгоджується з потенційною мультитаргетною імуномодуляцією запального осередку в моделі.
Висновки. У щурів з ад’ювантним артритом формувалася стійка набряково-запальна реакція до 28 доби. Целекоксиб зменшував набряк порівняно з нелікованими тваринами. Додавання безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів не послаблювало ефект і забезпечувало тенденцію до зниження, найбільш помітну для кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин.
Посилання
Беспалова І. Г. Пептидний склад та біологічна дія екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят: дис. … канд. біол. наук: 03.00.19 – кріобіологія. Харків, 2016. 162 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0416U004539/.
Гладких Ф. В. Ад’ювант Фрейнда – класика вакцинальних ад’ювантів та основа експериментальної імунології. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Медицина. 2024. Т. 32, № 3. С. 414–439. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-50-10.
Гладких Ф. В. Безклітинні біологічні засоби: фокус на кондиціоновані середовища мезенхімальних стовбурових клітин. Одеський медичний журнал. 2023. № 4 (185). С. 75–82. https://doi.org/10.32782/2226-2008-2023-4-15.
Гладких Ф. В. Мезенхімальні стовбурові клітини: екзосоми та кондиціоновані середовища як інноваційні стратегії у лікуванні хворих на аутоімунні захворювання. Клінічна та профілактична медицина України. 2023. № 6 (28). С. 121–130. https://doi.org/10.31612/2616-4868.6.2023.15.
Гладких Ф. В. Оцінка впливу кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин та кріоекстрактів біологічних тканин на прояви цитолітичного синдрому при експериментальному аутоімунному гепатиті. Одеський медичний журнал. 2024. № 6 (191). С. 45–50. https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-6-8.
Гладких Ф. В. Сучасне уявлення про імунологічне підґрунтя ревматоїдного артриту: від посттрансляційної модифікації білків до застосування протиревматичних препаратів, що модифікують хворобу. Східноукраїнський медичний журнал. 2023. Т. 11, № 4. С. 326–336. https://doi.org/10.21272/eumj.2023;11(4):326-336.
Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г., Степанюк Г. І. Фармакодинаміка ібупрофену крізь призму політропності вінборону. Вінниця: ТВОРИ, 2022. 120 с. https://doi.org/10.46879/2022.2.
Стефанов О. В. (ред.). Доклінічні дослідження лікарських засобів. Методичні рекомендації. Київ: Авіцена, 2001. 527 с. URL: https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/77.
Чиж М. О., Бєлочкіна І. В., Глоба В. Ю., Слета І. В., Михайлова І. П., Гладких Ф. В. Ультразвукове дослідження серця щурів після експериментального ураження епінефрином та застосування ксеноекстракту серця. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Медицина. 2024. Т. 32, № 2 (49). С. 185–197. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-49-06.
Alcaraz M. J., Compañ A., Guillén M. I. Extracellular Vesicles from Mesenchymal Stem Cells as Novel Treatments for Musculoskeletal Diseases. Cells. 2019. Vol. 9, No. 1. Art. 98. https://doi.org/10.3390/cells9010098.
Almutairi K., Nossent J., Preen D., Keen H., Inderjeeth C. The global prevalence of rheumatoid arthritis: a meta-analysis based on a systematic review. Rheumatology International. 2021. Vol. 41, No. 5. P. 863–877. https://doi.org/10.1007/s00296-020-04731-0.
Aviles-Herrera J., Angeles-Lopez G. E., Deciga-Campos M., Gonzalez-Trujano M. E., Moreno-Perez G. F., Reyes-Chilpa R., et al. Quercetin reduces antinociceptive but not the anti-inflammatory effects of indomethacin, ketorolac, and celecoxib in rats with gout-like pain. Molecules. 2025. Vol. 30, No. 15. Art. 3196. https://doi.org/10.3390/molecules30153196.
Cheng B. R., Chen J. Q., Zhang X. W., Gao Q. Y., Li W. H., Yan L. J., Zhang Y. Q., Wu C. J., Xing J. L., Liu J. P. Cardiovascular safety of celecoxib in rheumatoid arthritis and osteoarthritis patients: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2021. Vol. 16, No. 12. e0261239. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261239.
Edilova M. I., Akram A., Abdul-Sater A. A. Innate immunity drives pathogenesis of rheumatoid arthritis. Biomedical Journal. 2021. Vol. 44, No. 2. P. 172–182. https://doi.org/10.1016/j.bj.2020.06.010.
Ilchovska D. D., Barrow D. M. An Overview of the NF-kB mechanism of pathophysiology in rheumatoid arthritis, investigation of the NF-kB ligand RANKL and related nutritional interventions. Autoimmunity Reviews. 2021. Vol. 20, No. 2. Art. 102741. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102741.
Kondo N., Kuroda T., Kobayashi D. Cytokine Networks in the Pathogenesis of Rheumatoid Arthritis. International Journal of Molecular Sciences. 2021. Vol. 22, No. 20. Art. 10922. https://doi.org/10.3390/ijms222010922.
Kou M., Huang L., Yang J., Chiang Z., Chen S., Liu J., Guo L., Zhang X., Zhou X., Xu X., Yan X., Wang Y., Zhang J., Xu A., Tse H. F., Lian Q. Mesenchymal stem cell-derived extracellular vesicles for immunomodulation and regeneration: a next generation therapeutic tool? Cell Death & Disease. 2022. Vol. 13, No. 7. Art. 580. https://doi.org/10.1038/s41419-022-05034-x.
Liu H., Li R., Liu T., Yang L., Yin G., Xie Q. Immunomodulatory Effects of Mesenchymal Stem Cells and Mesenchymal Stem Cell-Derived Extracellular Vesicles in Rheumatoid Arthritis. Frontiers in Immunology. 2020. Vol. 11. Art. 1912. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01912.
Meng H. Y., Chen L. Q., Chen L. H. The inhibition by human MSCs-derived miRNA-124a overexpression exosomes in the proliferation and migration of rheumatoid arthritis-related fibroblast-like synoviocyte cell. BMC Musculoskeletal Disorders. 2020. Vol. 21, No. 1. Art. 150. https://doi.org/10.1186/s12891-020-3159-y.
Meng Q., Qiu B. Exosomal MicroRNA-320a Derived From Mesenchymal Stem Cells Regulates Rheumatoid Arthritis Fibroblast-Like Synoviocyte Activation by Suppressing CXCL9 Expression. Frontiers in Physiology. 2020. Vol. 11. Art. 441. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00441.
Park J. H., Lee D. K., Kang H., Kim J. H., Nahm F. S., Ahn E., In J., Kwak S. G., Lim C. Y. The principles of presenting statistical results using figures. Korean Journal of Anesthesiology. 2022. Vol. 75, No. 2. P. 139–150. https://doi.org/10.4097/kja.21508.
Pearson C., Wood F. D. Studies of polyarthritis and other lesions in rats by injection of mycobacterial adjuvant. I. General clinical and pathological characteristics and some modifying factors. Arthritis & Rheumatism. 1959. Vol. 2, No. 5. P. 440–459.
Rawla P. Cardiac and vascular complications in rheumatoid arthritis. Reumatologia. 2019. Vol. 57, No. 1. P. 27–36. https://doi.org/10.5114/reum.2019.83236.
Serdar C. C., Cihan M., Yücel D., Serdar M. A. Sample size, power and effect size revisited: simplified and practical approaches in pre-clinical, clinical and laboratory studies. Biochemia Medica (Zagreb). 2021. Vol. 31, No. 1. 010502. https://doi.org/10.11613/BM.2021.010502.
Shi G., Liao X., Lin Z., Liu W., Luo X., Zhan H., Cai X. Estimation of the global prevalence, incidence, years lived with disability of rheumatoid arthritis in 2019 and forecasted incidence in 2040: results from the Global Burden of Disease Study 2019. Clinical Rheumatology. 2023. Vol. 42, No. 9. P. 2297–2309. https://doi.org/10.1007/s10067-023-06628-2.
Singh T., Laxmiraj B., Chukka R. C. H., Noor T. Cardiovascular Risk Management In Patients With Rheumatoid Arthritis: A Systematic Review. Cureus. 2024. Vol. 16, No. 4. e58409. https://doi.org/10.7759/cureus.58409.
Tavasolian F., Hosseini A. Z., Soudi S., Naderi M. miRNA-146a Improves Immunomodulatory Effects of MSC-derived Exosomes in Rheumatoid Arthritis. Current Gene Therapy. 2020. Vol. 20, No. 4. P. 297–312. https://doi.org/10.2174/1566523220666200916120708.
Thoman C. J. The versatility of polysorbate 80 (Tween 80) as an ionophore. Journal of Pharmaceutical Sciences. 1999. Vol. 88, No. 2. P. 258–260. https://doi.org/10.1021/js980216n.
Wu J., Wu J., Liu Z., Gong Y., Feng D., Xiang W., Fang S., Chen R., Wu Y., Huang S., Zhou Y., Liu N., Xu H., Zhou S., Liu B., Ni Z. Mesenchymal stem cell-derived extracellular vesicles in joint diseases: Therapeutic effects and underlying mechanisms. Journal of Orthopaedic Translation. 2024. Vol. 48. P. 53–69. https://doi.org/10.1016/j.jot.2024.07.005.
Zhang S., Duan Z., Liu F., Wu Q., Sun X., Ma H. The impact of exosomes derived from distinct sources on rheumatoid arthritis. Frontiers in Immunology. 2023. Vol. 14. Art. 1240747. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1240747.
Zhou Y., Zhu Y., Wong W. K. Statistical tests for homogeneity of variance for clinical trials and recommendations. Contemporary Clinical Trials Communications. 2023. Vol. 33. Art. 101119. https://doi.org/10.1016/j.conctc.2023.101119.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
