ОСОБЛИВОСТІ ТОКСИЧНОЇ ДІЇ НАНОЧАСТИНОК Fe ТА Cu НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ ПІСЛЯ ОДНОКРАТНОГО ВВЕДЕННЯ ЇХ В ОЧЕРЕВИНУ
Ключові слова:
наночастинки Fe і Cu, токсичність, цитотоксичність.Анотація
Анотація. У статті представлені результати дослідження токсичної дїі наночастинок (НЧ) Fe 40 нм та Cu 20 нм на організм щурів за умови ізольованого однократного їх введення в очеревину. Дослідження проведені через 24 і 48 годин після введення НЧ металів. У контрольних і дослідних щурів визначали концентрацію заліза і міді в крові та внутрішніх органах; біохімічні показники, що характеризують стан печінки і нирок; фагоцитарну активність перитонеальних макрофагів та вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові. Встановлено, що однократне введення НЧ Fe в очеревину щурів призвело до збільшення вмісту заліза в крові, печінці та нирках, а НЧ Cu збільшення вмісту міді в печінці, нирках та тимусі. Короткострокова експозиція НЧ Fe і НЧ Cu викликала підвищення активності трансаміназ, вмісту сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів в сироватці крові дослідних щурів, що є ознаками ушкодження клітин печінки та нирок. Введення НЧ металів в очеревину стимулювало утворення активних форм кисню в клітинах перитонеального ексудату - макрофагах та збільшення рівня низько- і високомолекулярних ЦІК в крові, що вказує на імуностимулюючу активність наночастинок Fe і Cu.
Посилання
Чекман І.С. Наночастинки: властивості та перспективи застосування. Укр. біохімічний журнал. 2009. Т.81, № 1. С. 122-129.
Нанотехнологии в биологии и медицине. Коллективная монография под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Е. В. Шляхто. 2009 г. -http://prostonauka.com/nano/nanotehnologii-v-biologii-i-medicine.
Нанотехнології в сучасному сільському господарстві /О.В. Ситар, Н.В. Новицька,Н.Ю.Таран [та ін.]. Фізика живого. 2010. Т.18. С. 113-116.
Лысцов В.Н., Мураин Н.В. Проблемы безопасности нанотехнологий. – М., МИФИ, 2007. 70 с.
Трахтенберг І.М., Дмитруха Н.М. Наночастинки металів, методи отримання, сфери застосування, фізико-хімічні та токсичні властивості. Український журнал з проблем медицини праці. 2013. № 4 (37). С. 62-74.
Картель М.Т., Терещенко В.П. Концепція методології ідентифікації та токсикологічних досліджень наноматеріалів і оцінки ризику для людського організму та довкілля при їх виробництві і застосуванні. Межведомственный сборник научн. Трудов «Химия, физика и технология поверхности», Киев, Наукова думка. 2008. Выпуск 14. С.565-583.
Wani M.Y., Hashim M.A., Nabi F., Malik M.A. Nanotoxicity: Dimensional and Morphological Concerns. Review Article. Advances in Physical Chemistry. 2011, Article ID 450912,15pages doi:10.1155/2011/450912
Dobrovolskaia M.A., S.E. McNeil Immunological properties of engineered nanomaterials. Nature Nanotechnology.2007.2. 469-478.
Коваленко Л.В., Фолманис Г.Э. Биологически активные нанопорошки железа.– М.: Наука, 2006. 124с.
Чекман І.С., Дорошенко А.М. Взаємодія наночастинок оксиду заліза з клітиною та компонентами біомембрани. Український медичний часопис. 2012. №1 (87) I – II, С.31-37.
Экспериментальные данные к оценке пульмонотоксичности и резорбтивной токсичности частиц магнетита (Fe3O4) нано- и микрометрового диапазона / Б.А. Канцельсон, Л.И. Привалова, С.В. Кузьмин [и др.]. Токсикологический вестник. 2010. № 2. С.17-24.
Строде А.А. Влияние наночастиц меди на активность индикаторных ферментов сыворотки крови при перкутанном введении лабораторным животным. Bulletinof Medical Internet Conferences. 2012. Vol.2. Issue 4. 180 р.
Chen Z., Meng H., Hing G. Acute toxicological еffec of copper nanoparticles in vivo. Toxicology Letters. 2006. Vol.163. P. 109-120.
European convention for the protection of vertebrate animal used for experimental and other scientific purposes. Counsul of Europe. Strasburg, 1986. 53 р.14.
Атомно-абсорбційні методи визначення макро- та мікроелементів у біологічних середовищах при порушеннях їх обміну в організмі людини. Методичні рекомендації: укладачі В.Ф. Демяченко, І.М. Андрусишина, О.Г. Лампека, І.О. Голуб. – К.: ВД «Авіцена», 2010. 60 с.
Медицинские лабораторные технологии. Справочник /Под редакцией проф. А.И. Карпищенко. – Санкт-Петербург: Интермедика.2002. 600с.
Пастер Е.У., Овод В.В., Позур В.К., Віхоть Н.Е. Иммунология : Практикум. К.: Вища шк., 1989. 304 с.
Сепиашвили Р.И. Введение в иммунологию. Цхалтубо, Кутаиси, 1987. 230 с.
