ПРОФІЛАКТИКА ТА НІВЕЛЮВАННЯ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ХІРУРГІЇ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ

Автор(и)

  • В.П. Андрющенко ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-1848-7358
  • Д.В. Андрющенко ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-1046-7889
  • В.В. Куновський ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-2796-4814
  • О.В. Прикупенко ДНП Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0009-0008-2584-0010

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-1

Ключові слова:

гострий панкреатит, оригінальні схеми мультимодальної аналгезії

Анотація

Ефективність профілактики та нівелювання больового синдрому вивчено у вибірковій групі пацієнтів із гострим панкреатитом у кількості 62 осіб віком від 43 до 67 років. Усіх пацієнтів поділено на дві групи. В основній групі (39) застосовано оригінальний спосіб мультимодального знеболення на основі поєднання аналгетика центральної дії нефопаму та нестероїдного протизапального засобу диклофенаку.У порівняльній групі (23) використовувались традиційні аналгетики та спазмолітики. Оцінено також спосіб знеболення з використанням сучасних коаналгетиків та спазмолітиків у таблетованій формі (32) в зіставленні зі звичайними методами знеболення (16). Аналгезивний ефект оцінювався за допомогою візуально-аналогової шкали болю (у балах) та рівня стресового гормону кортизолу у крові.Констатовано, що в основній групі пацієнтів уже із 30-ої хвилини відбувалось зниження інтенсивності болю від 19 ± 1,2 до 11 ± 1,4 балів (p < 0,05) з подальшим його цілковитим купуванням і зменшенням рівня кортизолу у крові від другої доби – 685 ± 24 nmol/L проти 1 041 ± 12 nmol/L (p < 0,01) з наступною остаточною нормалізацією. У порівняльній групі такої динаміки не спостерігалось. У разі використання схеми з таблетованими формами препаратів виявлялось зменшення інтенсивності болю з 19 ± 1,2 до 6 ± 1,2 балів (р < 0,05). Тобто запропоновані методи не тільки ефективно профілактували та нівелювали больовий синдром і відповідали сучасним тенденціям розвитку хірургічного лікування хворих на гострий панкреатит, зокрема принципу “Fast-track”-хірургії.

Посилання

Banks P.A., Bollen T.L., Dervenis C. Classification of acute pancreatitis Acute pancreatitis classification Working Group. Gut. 2013. V. 62. № 1. P. 102–111. DOI: 10.1136/gutjnl-2012-302779.

Barreto S.G., Habtezion A., Gukovskaya A., Lugea A., Jeon C., Yadav D., et al. Critical thresholds: key to unlocking the door to the prevention and specific treatments for acute pancreatitis. Gut. 2021. № 70 (1). P. 194–203. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-322163.

Chan K.S., Shelat, V.G. Diagnosis, severity stratification and management of adult acute pancreatitis–current evidence and controversies. World J. Gastrointest. Surg. 2022. № 14. P. 1179–1197. (CrossRef). DOI: 10.4240/wjgs.v14.i11679.

Carli F., Kehlet H., Baldini G., Steel A., McRae K., Slinger P., Hemmerling T., Salinas F., Neal J.M. Evidence basis for regional anesthesia in multidisciplinary fast-track surgical care pathways. Reg Anesth Pain Med. 2011. № 36. P. 63–72. DOI: 10.1097/AAP.0b013e31820307f7.

Carter J., Philp S., Arora, V. Early discharge after major gynaecological surgery: advantages of fast track surgery. Open Journal of Obstetrics and Gynecology. 2011. № 1. P. 1–5. DOI: 10.4236/ojog.2011.11001.

Kehlet H., Baldini G., Steel A., McRae K., Slinger P., Hemmerling T., Salinas F., Neal J.M. Evidence basis for regional anesthesia in multidisciplinary fast-track surgical care pathways. Reg Anesth Pain Med. 2011. № 36. P. 63–72. https://doi.org/10.1097/AAP.0b013e31820307f7.

Kelhet H. Zabat Lecture Surgical stress and postoperative outcome from here to where? Reg. Anaest. Pain Med. 2006. V. 19. P. 47–52.

Leppäniemi A., Tolonen M., Tarasconi A. еt al. WSES guidelines for the management of severe acute pancreatitis. World J. Emerg. Surg. 2019. № 14. P. 27. DOI: 10.1186/s13017-019-0247-0.eCollection2019 ; 10.1097/TA.0000000000002691.

9. Morrison-Rees S., John A., Williams J.G., Brown T.H., Samuel D.G. The incidence and aetiology of acute pancreatitis across Europe. Pancreatology. 2017. № 17 (2). P. 155–65. https://doi.org/10.1016/j.pan.2017.01.005.

Sartelli M., Chichom-Mefire A., Labricciosa F. et al. The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intraabdomina linfections. World Journal of Emergency Surgery. 2017. № 12. P. 29. DOI: 10.1186/s13017-017-0141-6.

Walkowska J., Zielinska N. Tubbs R.S., Podgórski, M., Dłubek-Ruxer J., Olewnik Ł. Diagnosis and Treatment of Acute Pancreatitis. Diagnostics. 2022. № 12. 1974. (CrossRef). DOI: 10.3390/diagnostics12081974.

Wind J., Polle S.W., Fung Kon Jin P.H., Dejong C.H., von Meyenfeldt M.F., Ubbink D.T., Gouma D.J., Bemelman W.A. Laparoscopy and/or Fast Track Multimodal Management Versus Standard Care (LAFA) Study Group; Enhanced Recovery after Surgery (ERAS) Group. Systematic review of enhanced recovery programmes in colonic surgery. Br J Surg. 2006 Jul. № 93 (7). P. 800–9. DOI: 10.1002/bjs.5384.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-06