РЕГРЕСІЙНА МОДЕЛЬ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2025-29-9Ключові слова:
професійне вигорання, вихователі закладів дошкільної освіти, препатологія, стрес, заходи профілактикиАнотація
Робота присвячена питанням збереження ментального здоров’я вихователів закладів дошкільної освіти, що є важливим і актуальним у сучасних умовах, оскільки тільки здорові та мотивовані вихователі здатні створити позитивне навчально-виховне середовище для дітей, яке сприяє їхньому гармонійному розвитку та добробуту. Формування особистості дитини розпочинається в дошкільному віці, що є критично важливим етапом, оскільки саме в цей період закладаються основи емоційного й інтелектуального розвитку. Від якості виховання на цьому етапі залежить не лише майбутнє дитини, а й благополуччя суспільства загалом. Тому забезпечення належного рівня ментального здоров’я вихователів є необхідною умовою для ефективної педагогічної діяльності та розвитку здорової нації.Метою дослідження є побудова регресійної моделі з визначенням критеріально значущих тверджень опитувальника психологічної діагностики професійного вигорання “Maslach Burnout Inventory” (MBI-GS) для встановлення групи препатології у вихователів закладів дошкільної освіти міста Харкова.У рамках дослідження було проведено опитування 107 респондентів. Результати показали, що в більшості респондентів уже є сформовані симптоми, характерні для синдрому професійного вигорання.Запропонований математичний підхід дозволив виділити групу препатології серед вихователів закладів дошкільної освіти міста Харкова та визначити критеріально значущі твердження опитувальника психологічної діагностики професійного вигорання “Maslach Burnout Inventory” (MBI-GS).Найбільший вплив на прояви професійного вигорання у вихователів має шкала «Особисті досягнення». Коли вихователі бачать результати своїх зусиль, це посилює їхню мотивацію та позитивно впливає на працездатність. Водночас високі показники за шкалами «Емоційне виснаження» та «Цинізм» можуть вказувати на наявне емоційне виснаження та цинічне ставлення до роботи.Це дозволить обґрунтувати та реалізувати специфічні цілеспрямовані профілактичні заходи щодо розвитку синдрому професійного вигорання. Запропонований метод може бути використаний як швидкий і ефективний скринінговий інструмент для діагностики синдрому професійного вигорання, що сприятиме своєчасному втручанню та зниженню ризиків вигорання у вихователів закладів дошкільної освіти.
Посилання
Березовська Л. Професійне вигорання працівників сучасних освітніх організацій. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2015. № 1. С. 130–135.
Емоційне вигоряння / упорядн. В. Дудяк. Київ : Главник, 2007. 126 с.
Карамушка Л. Психологія освітнього менеджменту : навчальний посібник. Київ : Либідь, 2004
Лисак М., Kuhrmeier M., Darius S., Böckelmann I. Професійне вигорання вихователів закладів дошкільної освіти – результати порівняльного німецько-українського дослідження. Гігієна праці та професійних захворювань: минуле, сьогодення та майбутнє / В. М’ясоєдов, М. Щербань, О. Мельник. Харків : Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань ХНМУ, 2023. С. 76–78.
Cavallari J.M., Garza J.L., Charamut N.R., Szarka C., Perry S.D., Laguerre R.A., Sanetti L.M.H., Dugan A.G. Impact of work schedule characteristics on teacher mental health and burnout symptoms while remote working. American Journal of Industrial Medicine. 2023. https://doi.org/10.1002/ ajim.23522.
Clipa O., Boghean A. Stress Factors and Solutions for the Phenomenon of Burnout of Preschool Teachers. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2015. № 180. P. 907–915. https:// doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.241.
Darius S., Kuhrmeier M., Lysak M., Zavgorodnii I., Böckelmann I. Work load among german and ukrainian kindergarten teachers and its effects on work ability and mental health. Ukrainian Journal of Occupational Health. 2023. № 4. P. 266–276. https://doi.org/10.33573/ ujoh2023.04.266.
Demerouti E., Bakker A.B. The Job Demands–Resources model: Challenges for future research. SA Journal of Industrial Psychology. 2011. № 37 (2). https://doi.org/10.4102/sajip.v37i2.974.
Freudenberger H.J. Staff Burn-Out. Journal of Social Issues. 1974. № 30 (1). P. 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x.
Gambaro L., Spieß C.K., Westermaier F. Erzieherinnen empfinden vielfache Belastungen und wenig Anerkennung. DIW – Deutsches Institut für Wirtschaftsforschung, 2021.
Health workforce burn-out. Bulletin of the World Health Organization. 2019. № 97 (9). P. 585–586. https://doi.org/10.2471/blt.19.020919.
International Labour Organization. Workplace stress: A collective challenge. 2016. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---safework/documents/ publication/wcms_466547.pdf.
Kalimo R., Pahkin K., Mutanen P., Topipinen-Tanner S. Staying well or burning out at work: Work characteristics and personal resources as long-term predictors. Work & Stress. 2003. № 17 (2). P. 109–122. https://doi.org/10.1080/0267837031000149919.
Losch D., Schulze J. Stressfaktoren in kindertagesstätten. Zentralblatt für Arbeitsmedizin, Arbeitsschutz und Ergonomie. 2015. № 66 (3). P. 147–152. https://doi.org/10.1007/s40664-015-0070-8.
Madeira Firmino N., Bauknecht J. Entwicklung, Ausmaß und Determinanten der psychischen und emotionalen Erschöpfung bei Erzieherinnen und Erziehern. Zentralblatt für Arbeitsmedizin, Arbeitsschutz und Ergonomie. 2022. https://doi.org/10.1007/s40664-022-00468-8.
Maslach C., Jackson S.E. The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior. 1981. № 2 (2). P. 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205.
Rudow B. Beruf Erzieherin/Erzieher – mehr als Spielen und Basteln. Münster : Waxmann, 2017.
Scheuch K., Haufe E., Seibt R. Teachers’ health. Deutsches Aerzteblatt Online. 2015. https:// doi.org/10.3238/arztebl.2015.0347.
Siegrist J., Li J. Associations of extrinsic and intrinsic components of work stress with health: A systematic review of evidence on the effort-reward imbalance model. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2016. № 13 (4). P. 432. https://doi.org/10.3390/ ijerph13040432.
Zavgorodnii I. et al. Early revealing of professional burnout predictors in emergency care workers. Lecture Notes in Computational Intelligence and Decision Making. Cham : Springer, 2021. P. 464–478. https://doi.org/10.1007/978-3-030-82014-5_31.