ПИТНА ВОДА ДЛЯ ДІТЕЙ: СТАН ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2026-31-3Ключові слова:
вода питна для дітей, гігієнічні вимоги, фізіологічна повноцінність мінерального складуАнотація
З огляду на фізіологічні особливості організму дітей їх відносна потреба у воді є в декілька разів вищою, ніж у дорослих, що вказує на необхідність приділення особливої уваги якісним показникам води, призначеної саме для споживання дітьми.
Метою роботи було проведення огляду та узагальнення законодавчих актів України та наукових джерел, які стосуються гігієнічних вимог до питної води, призначеної для споживання дітьми, а також визначення якісних показників питної води для дітей, яка реалізується на вітчизняному ринку. Проведено експериментальні дослідження 8 зразків фасованої питної води для дітей від народження за 14 показниками, серед яких органолептичні та санітарно-хімічні показники. Також було оцінено якість зразків за показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.
Встановлено, що вимоги базових вітчизняних законодавчих документів, які регламентують якість питної води, поширюються на питну воду, призначену для всіх верств населення без диференціації за віковими групами. Разом з тим вводяться обмеження, які стосуються вибору джерел водопостачання, способів обробки та фасування питної води, призначеної для дітей віком від 0 до 3 років. Проведені експериментальні дослідження показали відповідність показників, які нормуються за загальносанітарним та санітарно-токсикологічним критерієм, встановленим вимогам. Разом з тим мінеральний склад усіх досліджених зразків води не відповідав фізіологічній потребі організму людини, а саме: вміст натрію не досягав нижньої межі нормативу фізіологічної повноцінності в одному зразку води (12,5 %), кальцію – у двох зразках (25 % ), магнію – у трьох зразках (37,5 %), калію – у п’яти (62,5 %), фторидів – у всіх досліджених зразках (100 %). У більшості зразків води (75 %) спостерігався підвищений майже вдвічі вміст натрію.
Для дотримання вимог до фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води для дітей необхідно особливу увагу приділяти вибору джерела водопостачання, а також способу виробництва води.
Посилання
Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 400 про затвердження Державних санітарних норм та правил (2010) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text.
Зазуляк Т. С., Шевчук Л. П., Климович О. І., Альохіна Т. А., Шамлян О. В., Мисак Л. М. Повноцінність мінерального складу питної води як гігієнічна проблема. Актуальні проблеми профілактичної медицини. 2023 (26). С. 37–47.
Про затвердження Порядку підготовки та оприлюднення Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні. Постанова Кабінету Міністрів України № 576 (2004) (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2004-%D0%BF#Text.
Про питну воду та питне водопостачання. Закон України № 2918-III (2002) (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text.
Скільки води треба пити дорослим і дітям (2018, Серпень, 27). Міністерство охорони здоров'я України. URL: https://moz.gov.ua/uk/skilki-vodi-treba-piti-doroslim-i-ditjam.
Bottin J. H., Morin C., Guelinckx I., Perrier E. T. Hydration in Children: What Do We Know and Why Does it Matter?. Annals of nutrition & metabolism, 2019. 74 Suppl 3, 11-18. https://doi.org/10.1159/000500340.
Coulthard M. G., Haycock G. B. Distinguishing between salt poisoning and hypernatraemic dehydration in children. BMJ (Clinical research ed.), 2003. 326(7381), 157–160. https://doi.org/10.1136/bmj.326.7381.157.
Dąbek M., Szyszka M., Skrzypczyk P. Sodium and Water Homeostasis in Children: Pathogenesis, Diagnosis, and Treatment. Journal of clinical medicine, 2026. 15(2), 852. https://doi.org/10.3390/jcm15020852.
Dong H., Yang X., Zhang S., Wang X., Guo C., Zhang X., Ma J., Niu P., Chen T. Associations of low level of fluoride exposure with dental fluorosis among U.S. children and adolescents, NHANES 2015-2016. Ecotoxicology and environmental safety, 2021. 221, 112439. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2021.112439.
European Parliament, & Council of the European Union. (2020). Directive (EU) 2020/2184 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption (recast). Official Journal of the European Union, L 435, 1–62. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2020/2184/oj.
Fervenza F. C., Rabkin R. The role of growth factors and ammonia in the genesis of hypokalemic nephropathy. Journal of renal nutrition : the official journal of the Council on Renal Nutrition of the National Kidney Foundation, 2002. 12(3), 151–159. https://doi.org/10.1053/jren.2002.33511.
He F. J., MacGregor G. A. Beneficial effects of potassium on human health. Physiologia plantarum, 2008. 133(4), 725-735. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.2007.01033.x.
Huang Y., Ma X., Tan Y., Wang L., Wang J., Lan L., Qiu Z., Luo J., Zeng H., Shu W. Consumption of Very Low Mineral Water Is Associated with Lower Bone Mineral Content in Children. The Journal of nutrition, 2019. 149(11), 1994–2000. https://doi.org/10.1093/jn/nxz161.
Huang Y, Tan Y, Wang L, Lan L, Luo J, Wang J, Zeng H and Shu W. Consumption of very low-mineral water may threaten cardiovascular health by increasing homocysteine in children. Front. Nutr. 2023. 10:1133488. doi: 10.3389/fnut.2023.1133488
Kamalapriya V., Mani, R., Venkatesh, V., Kunhikannan, S., Ganesh V, S. The Role of Low Mineral Water Consumption in Reducing the Mineral Density of Bones and Teeth: A Narrative Review. Cureus, 2023. 15(11), e49119. https://doi.org/10.7759/cureus.49119.
Kumar J. V., Moss M. E., Liu H., Fisher-Owens S. Association between low fluoride exposure and children’s intelligence: a meta-analysis relevant to community water fluoridation. Public health, 2023. 219, 73–84. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2023.03.011.
Mudadu Silva J. R., Vieira L. L., Murta Abreu A. R., de Souza Fernandes E., Moreira T. R., Dias da Costa G., Mitre Cotta R. M. Water, sanitation, and hygiene vulnerability in child stunting in developing countries: a systematic review with meta-analysis. Public health, 2023. 219, 117–123. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2023.03.024.
Nwachuku N., Gerba C. P. Microbial risk assessment: don’t forget the children. Current opinion in microbiology, 2004. 7(3), 206–209. https://doi.org/10.1016/j.mib.2004.04.011.
Pereira C. D., Martins M. J. Should Children Drink Water with Very Low Mineral Content? Implications of the Global Expansion of Water Filtration Systems and Relevance of Consumption of Water with Higher Mineralization Levels. Nutrients, 2026. 18(1), 103. https://doi.org/10.3390/nu18010103.
Rudnicka A., Hozyasz K.K. Choice of water in healthy baby nutrition – practical aspects. Pediatr Med Rodz., 2018. 14 (1), 33–46. https://doi.org/10.15557/PiMR.2018.0003
Sécher M., Ritz P. Hydration and cognitive performance. The journal of nutrition, health & aging, 2012. 16(4), 325–329. https://doi.org/10.1007/s12603-012-0033-0.
Whelton P. K., He J. Health effects of sodium and potassium in humans. Current opinion in lipidology, 2014. 25(1), 75-79. https://doi.org/10.1097/MOL.0000000000000033.
World Health Organization. Guidelines for drinking-water quality: Fourth edition incorporating the first and second addenda. Geneva: World Health Organization. 2022. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240045064.
World Health Organization. (2005). Nutrients in drinking water: Water, Sanitation and Health Protection and the Human Environment World Health Organization Geneva. Geneva: World Health Organization. URL: https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/ee809f3c-d909-4138-9242-002bce630853/content.
World Health Organization. Principles and methods for the risk assessment of chemicals in food (Environmental Health Criteria 240). 2009. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241572408.
World Health Organization. Sodium in Drinking-water: Background document for development of WHO Guidelines for Drinking-water Quality (WHO/SDE/WSH/03.04/10). Geneva: World Health Organization. 2003. URL: https://www.who.int/docs/default-source/wash-documents/wash-chemicals/sodium-background-document.pdf.
Woś H., Weker H., Jackowska T., Socha P., Chybicka A., Czerwionka-Szaflarska M., Dobrzańska A., Godycki-Ćwirko M., Jarosz A., Książyk J., Lukas W., Steciwko A., & Szajewska H. Stanowisko Grupy Ekspertów w sprawie zaleceń dotyczących spożycia wody i innych napojów przez niemowlęta, dzieci i młodzież. Pediatria Polska, 2011. 86 (1), 54-61. https://doi.org/10.1016/S0031-3939(11)70008-7.
Zborowski M., Skotnicka M. The Role of Hydration in Children and Adolescents – A Theoretical Framework for Reviewing Recommendations, Models, and Empirical Studies. Nutrients, 2025. 17, 2841. https://doi.org/10.3390/nu17172841.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
