ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПРАЦІВНИКІВ ЦЕНТРУ КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті розглянуто особливості впровадження інноваційних технологій у професійну підготовку та діяльність професіоналів та фахівців громадського здоров’я в умовах інформатизації суспільства, воєнного стану та системних трансформацій галузі охорони здоров’я України.
Метою дослідження є комплексний аналіз сучасних підходів до застосування цифрових та інноваційних освітніх технологій у підготовці й професійному розвитку працівників на прикладі діяльності ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», а також визначення ключових організаційних і технологічних викликів.
У статті проаналізовано досвід упровадження інноваційних та інформаційних технологій у діяльність Установи. Розглянуто роль цифровізації у підвищенні кваліфікації епідеміологів, вірусологів, професіоналів та фахівців громадського здоров’я в умовах сучасних біологічних загроз. На основі емпіричних даних (опитування 170 працівників) виявлено рівень готовності персоналу до використання новітніх платформ, а також окреслено ключові бар’єри: від застарілої матеріально-технічної бази до потреби в системному навчанні впродовж життя. За результатами дослідження встановлено, що 95,9% респондентів використовують цифрові технології у професійній діяльності, а 97,6% визнають їх необхідною складовою сучасної системи БПР. Водночас 87,1% опитаних відчувають потребу в подальшому розвитку цифрових компетентностей, а 32,9% повідомили про обмежений або нестабільний доступ до мережі Інтернет. Виявлено наявність поколіннєвого цифрового розриву та потребу в системному впровадженні програм підвищення цифрової грамотності, кібергігієни й технічного забезпечення робочих місць.
У роботі застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення практичного досвіду та порівняльного аналізу. Визначено основні проблеми впровадження інноваційних технологій у професійну діяльність працівників, серед яких: нерівномірний рівень цифрової компетентності персоналу, обмеженість матеріально-технічних ресурсів, кадрові виклики воєнного періоду та потреба в системному розвитку безперервної освіти. Обґрунтовано перспективи розвитку інноваційної моделі професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників.