АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ ТА СТОМАТОЛОГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ У ДІТЕЙ З ЕКТОДЕРМАЛЬНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ

Анотація

Вступ. Ектодермальна дисплазія – рідкісне спадкове захворювання (14,5 випадку на 100 000 новонароджених), яке супроводжується повною або частковою адентією, гіпотрихозом, дистрофією нігтів та порушенням терморегуляції внаслідок гіпогідрозу. Стоматологічні прояви є найбільш постійною і найбільш соціально значущою ознакою хвороби. Стоматологічне лікування, зокрема хірургічні втручання, проводять під різними видами знеболення – місцевою анестезією, наркозом або різними рівнями седації, вибір яких залежить від віку, обсягу втручання та психологічної готовності дитини. Мета роботи – дослідити оптимальні методи знеболення та анестезіологічного супроводу в дітей з ектодермальною дисплазією під час стоматологічного лікування. Матеріали та методи. Проаналізовано досвід лікування 19 пацієнтів (17 – чоловічої статі, 2 – жіночої статі; 2 з повною та 17 з частковою адентією) за 22 років роботи центру стоматологічного лікування та протезування «ММ», починаючи з 2004 року до 2026 року. Виконано 45 процедур під анестезіологічним супроводом: 25 ендотрахеальних наркозів у дітей до 14 років (севофлуран, пропофол, фентаніл, рокуроній) та 20 внутрішньовенних аналгоседацій у підлітків 14–18 років (мідазолам, фентаніл, пропофол) у поєднанні з місцевим знеболенням артикаїном з епінефрином. Середня тривалість втручання – 90 хв. Серйозних ускладнень не було; у 2 пацієнтів (4,4%) виникла післяопераційна нудота, ліквідована ондансетроном 4 мг. Висновки. Діти з ектодермальною дисплазією потребують багаторічної етапної стоматологічної реабілітації із залученням мультидисциплінарної команди та використання різних видів знеболення. Хірургічне встановлення дентальних імплантатів та корекція протезних конструкцій у дітей з ЕД потребують анестезіологічного супроводу. Наголошено на необхідності безперервного моніторингу температури тіла, підтриманні температури в операційній 19–21 °С та відмови від укривання й активного зігрівання пацієнта. Лікування та реабілітацію таких пацієнтів доцільно зосереджувати у високоспеціалізованих центрах.