НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ У ХВОРИХ З КОЛОРЕКТАЛЬНИМ РАКОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2024-28-10Ключові слова:
колоректальний рак, товста кишка, мікрофлора, лікуванняАнотація
Медичне визначення злоякісної пухлини слизової оболонки товстої кишки позначають як колоректальний рак (КРР). Товстою кишкою у людини називають відділ кишечника від ілеоцекального клапана (структура, що розділяє тонку та товсту кишки) до ануса (задньопрохідного отвору). Частини товстої кишки – сигмоподібна кишка, ободова кишка, сліпа кишка, пряма кишка. Іноді пряму кишку виділяють окремо. Пухлини проявляються схожими симптомами, виникають однакові ускладнення в різних відділах товстої кишки та мають подібні механізми. Саме тому всі ці захворювання об’єднані одним терміном «колоректальний рак». Це небезпечне захворювання, що потребує профілактичних, просвітницьких заходів і комплексного лікування. Метою роботи є вивчення досліджень і наукових доробок щодо порушень мікрофлори товстої кишки у хворих на колоректальний рак. Матеріали та методи. Огляд та узагальнення літератури, сучасних науково-експериментальних досліджень, які стосуються вивчення цієї проблематики. Результати дослідження: Приблизно 45% хворих на діагноз КРР помирають від цієї патології, незважаючи на лікування. Дослідження підтверджують, що, незважаючи на організацію та проведення скринінгових заходів, у 14,7–60,0% хворих КРР діагностують уперше у зв’язку з виникненням ускладнень – гострої кишкової непрохідності, кровотечі, перфорації і перитоніту. Високий відсоток невідкладних операцій у пацієнтів похилого віку з притаманною йому хронічною супровідною патологією, що є причиною великої кількості післяопераційних ускладнень (24,0–80,0%) і летальності (11,0–36,0%). Дослідження доводять, що важливу роль у розвитку інфекційних ускладнень відіграє мікрофлора товстої кишки. Порушення функціонування кишкової мікрофлори призводить до розвитку значної кількості захворювань (інфекційних, метаболічних, аутоімунних, онкологічних, неврологічних та ендокринних), у тому числі колоректального раку. Висновки. Через порушення функціонування кишкової мікрофлори підвищується ризик розвитку значної кількості захворювань (інфекційних, метаболічних, аутоімунних, онкологічних, неврологічних та ендокринних), у тому числі колоректального раку.
Посилання
Бойко В. В., Лихман В. М., Шевченко А. М., Меркулов А. О., Османов Р. Р. Застосування малоінвазивних операцій у лікуванні хворих на колоректальний рак, ускладнений непрохідністю кишечника. Міжнародний медичний журнал. 2018. Т. 24, № 2. С. 16–19. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.
Захараш М. П., Харченко Н. В., Музыка С. В. Скринінг передракових захворювань та раку товстої кишки : методичні рекомендації. Київ : Медицина, 2010. 18 с.
Мельничук Н. І., Шабат Г. І., Чурпій І. К. Коротко про скринінг колоректального раку. ArtofMedicine. 2019. № 3 (11). С. 105–109. URL: https://art-of-medicine.ifnmu.edu.ua/index.php/aom/article/view/366.
Ткач С. М., Пучков К. С. Сизенко А. К. Кишкова мікробіота в нормі та при патології. Сучасні підходи до діагностики та лікування кишкового дисбіозу. Київ : Твіса ЛТД, 2014. 149 с.
Федоренко З. П., Михайлович Ю. Й., Гулак Л. О. та ін. Рак в Україні, 2017–2018. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюлетень Національного канцер-реєстру України, № 20. Київ : Поліум, 2019. 102 с.
Федоренко З. П., Колеснік О. О., Гулак Л. О., Рижов А. Ю., Сумкіна О. В. Колоректальний рак в Україні: епідеміологічні та організаційні аспекти проблеми. Practical oncology. 2019. Вип. 2. № 2 С. 2–9. https://doi.org/10.22141/2663-3272.2.2.2019.176026.
American Cancer Society. Colorectal Cancer Facts & Figures 2017–2019. Atlanta: American Cancer Society, 2017. 36 p.
Arnold M., Sierra S., Laversanne M.et al. Global patterns and trends in colorectal cancer incidence and mortality. Gut. 2017. Vol. 66 (4). P. 683–691. DOI: 10.1136/gutjnl-2015-310912. URL: https://gut.bmj.com/content/66/4/683.
Atkin W.S., Edwards R., Kralj-Hans I., et al. Once-only flexible sigmoidoscopy screening in prevention of colorectal cancer: a multicentre randomised controlled trial. Lancet. 2010. Vol. 375. P. 1624–1633. DOI: 10.1016/S0140-6736(10)60551-X.
Boleij A., Tjalsma H. The itinerary of Streptococcus gallolyticus infection in patients with colonic malignant disease.Lancet Infectious Diseases. 2013. Vol. 13, № 8. Р. 719–724. DOI: 10.1016/S1473-3099(13)70107-5.
Durban A., Abellan J., Ponce M., et al. Assessing GutMicrobial Diversity from Feces and Rectal Mucosa.Aquatic Microbial Ecology. 2011. Vol. 61. P. 123–133. DOI: 10.1007/s00248-010-9738-y.
Evrard B., Coudeyras S., Dosgilbert A., et al. Dose-dependent immunomodulation of human dendritic cells by the probiotic Lactobacillus rhamnosus Lcr35. PLoS One. 2011. Vol. 6, No. 4. Р. e18735. DOI: 10.1371/journal.pone.0018735.
Flint H.J., Scott K.P., Louis P., et al. The role of the gut microbiota in nutrition and health. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2012. No. 9 (10). P. 577–589. DOI: 10.1038/nrgastro.2012.156.
Global Cancer Observatory: Colorectal cancer. [Internet]. Lyon. Fr. International Agency for Research on Cancer. Cancer 2018. URL: https://gco.iarc.fr/today.
Gur C., Ibrahim Y., Isaacson B., et al. Binding of the Fap2 protein of Fusobacterium nucleatum to human inhibitory receptor TIGIT protects tumors from immune cell attack. Immunity. 2015. Vol. 42, No. 2. P. 344–355. DOI: 10.1016/j.immuni.2015.01.010.
Hamer H.M., Jonker S.D., Venema K. Review article: the role of butyrate on colonic function. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2008. Vol. 15, No. 27 (2). P. 104–119. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2007.03562.x.
Klein R.S., Recco R.A., Catalano M.T. [et al.] Association of Streptococcus bovis with carcinoma of the colon. New England Journal of Medicine. 1977. Vol. 297, No. 15. P. 800–802. DOI: 10.1056/NEJM197710132971503.
Koropatkin N.M., Cameron E.A., Martens E.C. How Glycan Metabolism Shapes the Human Gut Microbiota. Nature Reviews Microbiology. 2012. Vol. 10. P. 323–335. DOI: 10.1038/nrmicro2746.
Kostic A.D., Chun E., Robertson L., et al. Fusobacterium nucleatum potentiates intestinal tumorigenesis and modulates the tumor-immune microenvironment. Cell Host & Microbe. 2013. Vol. 14, No. 2. P. 207–215. DOI: 10.1016/j.chom.2013.07.007.
Kye Bong-Hyeon et al. The optimal time interval between the placement of self-expandable metallic stent and elective surgery in patients with obstructive colon cancer. Scientific Reports. 2020. Vol. 10. (1). P. 9502. URL: https://www.nature.com/articles/s41598-020-66508-6.
McCoy A.N., Araujo-Perez F., Azcarate-Peril A., et al. Fusobacterium is associated with colorectal adenomas. PLoS ONE. 2013. Vol. 8. P. e53653. DOI: 10.1371/journal.pone.0053653.
Papatheodoridis G.V., Triantafyllou K., Tzouvala M., Paspatis G., Xourgias V., Karamanolis D.G. Characteristics of rectosigmoid adenomas as predictors of synchronous advanced proximal colon neoplasms. American Journal of Gastroenterology. 1996. Vol. 91. P. 1809–1913.
Pourhoseingholi M.A. Epidemiology and burden of colorectal cancer in Asia-Pacific region: what shall we do now? Translational Gastrointestinal Cancer. 2014. Vol. 3, No 4. URL: http://tgc.amegroups.com /article/view/4445/5581/.
Prakash S., Rodes L., Coussa-Charley M. [et al.] Gut microbiota: next frontier in understanding human health and development of biotherapeutics. Biologics. 2011. No. 5. P. 71–86. Doi: 10.2147/BTT.S19099.
Renzi C. et al. Contrasting effects of comorbidities on emergency colon cancer diagnosis: a longitudinal data-linkage study in England. BMC Health Services Research. 2019. Vol. 19. P. 1–14. DOI: 10.1186/s12913-019-4075-4.
Rex D.K., Chak A., Vasudeva R., et al. Prospective determination of distal colon findings in average-risk patients with proximal colon cancer. Gastrointestinal Endoscopy. 2011. Vol. 49. P. 727–730. DOI: 10.1016/s0016-5107(99)70290-7.
Toprak U.N., Yagci A., Gulluoglu B.M. [et al.] A possible role of Bacteroides fragilis enterotoxin in the aetiology of colorectal cancer. Clinical microbiology and infectious. 2006. Vol. 12, No. 8. P. 782–786. DOI: 10.1111/j.1469-0691.2006.01494.x.
UK Colorectal Cancer Screening Pilot Group. Results of the first round of a demonstration pilot of screening for colorectal cancer in the United Kingdom. British Medical Journal. 2004. Vol. 329 (7458). P. 133. DOI: 10.1136/bmj.38153.491887.7C.
Walter J., Ley R. The human gut microbiome: ecology and recent evolutionary changes. Annual Review of Microbiology. 2011. No. 65. P. 411–429. DOI: 10.1146/annurev-micro-090110-102830.
Wu N., Yang X., Zhang R. et al. Dysbiosis signature of fecal microbiota in colorectal cancer patients.Microbial Ecology. 2013. Vol. 66. P. 462–470. DOI: 10.1007/s00248-013-0245-9.
