ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ВІКОВИХ ГРУП У ХАРКІВСЬКОМУ РЕҐІОНІ У 2022–2024 РОКАХ

Анотація

У статті представлено результати аналізу епідеміологічних особливостей захворюваності на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та COVID-19 у Харківській області за період 2022–2024 років. Дослідження зосереджене на виявленні вікових відмінностей у динаміці захворюваності, що дозволило визначити ключові зміни у віковій структурі епідемічного процесу. Проаналізовано дані захворюваності серед дітей, підлітків і дорослих, зокрема у вікових групах 0–4 роки, 5–14 років, 15–17 років, 18–29 років, 30–64 роки та 65+ років, що дозволяє охопити всі вікові категорії та врахувати їхню специфіку. У результаті було виявлено, що структура захворюваності в постпандемічний період COVID-19 зазнала суттєвих змін, зокрема відбулося значне зростання захворюваності серед дітей і підлітків, особливо у вікових групах 5–14 років і 15–17 років.Серед дорослого населення, навпаки, відзначено зниження показників захворюваності. Це явище, імовірно, зумовлене поєднанням таких чинників, як масова вакцинація проти COVID-19, зміцнення імунного захисту дорослих унаслідок вакцинації та соціально-демографічні зміни, зумовлені масовою міграцією через воєнні дії.Проведений вірусологічний моніторинг дозволив з’ясувати етіологічну структуру респіраторних інфекцій, виявити поступове зниження ролі SARS-CoV-2 в загальній структурі захворюваності. Це супроводжується зростанням частки вірусу грипу типу А й інших респіраторних вірусів, що вказує на зміну панівних збудників у циркуляції респіраторних інфекцій. Отримані дані свідчать про поступове повернення респіраторних вірусів до передпандемічної етіологічної структури, водночас зростання захворюваності на грип серед дітей потребує особливої уваги.Результати дослідження можуть стати основою для покращення епідеміологічного нагляду та розроблення цільових профілактичних заходів, які враховуватимуть вікові особливості. З огляду на нові епідеміологічні реалії, дослідження підкреслює важливість адаптації системи охорони здоров’я до змінених умов для ефективнішого захисту дитячого населення та груп підвищеного ризику, що сприятиме покращенню профілактики та лікування респіраторних інфекцій в умовах сучасних викликів.