БІОМОНІТОРИНГ ЕКСПОЗИЦІЇ ТОКСИЧНИМИ МЕТАЛАМИ НАСЕЛЕННЯ ТА ПРАЦЮЮЧИХ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-26-2Ключові слова:
токсичні метали, есенційні мікроелементи, біологічні середовища (цільна кров, сироватка крові, волосся), референтні значення, маркери експозиції, біологічний моніторинг, виробнича експозиція.Анотація
Анотація. В статті відображено результати біомоніторингу токсичних металів у біологічних середовищах населення та працюючих на різних виробництвах. В результаті аналізу сучасної літератури показано, що одним з важливих елементів біологічного моніторингу експозиції ксенобіотиками, включаючи токсичні метали, є поняття «норми» , яке не є сталою величиною через гетерогенність геохімічних умов проживання, шкідливих звичок, характеру харчування, віку, гендерних відмінностей та інших факторів. Референтні рівні вмісту токсичних металів та есенційних макро- (МаЕ) та мікроелементів (МЕ), внаслідок використання різних методичних підходів та лабораторного обладнання під час їх визначення, мають значні коливання величин. Також у біологічних середовищах людини з часом, в залежності від регіону проживання та характеру забруднення довкілля, референтні значення можуть змінюватись в значній мірі. Діагностика інтоксикації у працюючих в шкідливих умовах та населення загалом потребує впровадження в Україні нових підходів до біологічного моніторингу та до нормування вмісту токсичних металів та есенційних мікроелементів у біологічних середовищах людини.
Посилання
Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Голуб І.О. Мікроелементози в Україні (до проблеми використання спектральних методів для оцінки екологічно та професійно обумовлених порушень мінерального обміну у людини). Науковий журнал МОЗ України. 2013. №3 (4). С.136-146.
Здоров’я населення – індикатор екологічного благополуччя : бібліографічний покажчик літератури / уклад. О. М. Довженко ; НБ ЗДМУ. – Запоріжжя, 2018. – 40 с.
Методичні рекомендації (111)72.14/133.14 «Оцінка порушень мінерального обміну у професійних контингентів за допомогою методу атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою»[І.М.Андрусишина, О.Г.Лампека, І.О.Голуб, І.П.Лубянова, Т.Д.Харченко]. К.: Авіцена, 2014. 60 с.Індекс ISBN978-966-2144-72-7
Нариси вікової токсикології; Розділ 6. за ред. І. М. Трахтенберга. Київ : ВД «Авіцена», 2005. 256 с.
Нариси з токсикології важких металів. Випуск1. Свинець /За ред.І.М.Трахтенберга-К., Авіцена, 2016-108 с. Індекс ISBN978-966-2144-83-3
Нариси з токсикології важких металів. Випуск IV – Марганець, Хром; за ред. І. М. Трахтенберга. Київ : ВД «Авіцена», 2018. 88 с. Індекс ISBN 978-617-7597-16-1
Демченко В. Ф., Лубянова І. П., Андрусишина І. М. та ін. Особливості застосування неінвазивних біологічних субстратів у біомоніторингу експозиції важкими металами на виробництві. Український журнал з проблем медицини праці. 2012. № 4. С. 29–35.
Оберлис Д. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных [Д.Оберлис, Б.Харланд, А.Скальный].СПб.: Наука, 2008. 544 с.
Трахтенберг І.М., Левицький Є.Л. Генотоксична дія потенційно небезпечних хімічних сполук. Вісник НАН України. 2016. № 7. C.27-42. https://doi: 10.15407/visn2016.07.027
Тяжёлые металлы: система биологического транспорта: монография / Л. М. Шафран, Е. Г. Пыхтеева, Д. В. Большой -Одесса :Фенікс, 2018. - 310 с.
Шафран Л. Н., Большой Д. В., Пыхтеева Е. Г. Содержание тяжелых металлов в биосубстратах больных различного профиля как маркер токсичных нефропатий. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2009. № 1. С. 29–36.
Gil F., Hernandes A.F., Marquez C. et al. Biomonitorization of cadmium, chromium, magаnese, nickel and lead in whole blood, urine, axillary hair and saliva in an occupationally exposed popylation. Science of the Total Enviroment. 2011. Vol. 409. P. 1172- 1180.DOI: 10.1016/j.scitotenv.2010.11.033.
Centers for disease Control and Prevention National Biomonitoring. Program CDC 2011 [ел.ресурс]. – URL: www.cdc.gov.biomonitoring. 14. Gilles L., Govarts E., .Martin L.R, .Anderson A.M. Harmonization of Human Biomonitoring Studies in Europe: Characteristics of the HBM4EU-Aligned Studies Participants Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. 19(11). 6787 [https://doi.org/10.3390/ijerph19116787].
Saravanabhavan G. et al. Human biomonitoring reference values for metals and trace elements in blood and urine derived from the Canadian Health Measures Survey. International Journal of Hygiene and Environmental Health. 2017. Vol. 220(2 PtA) P.189-200. [httpdoi: 10.1016/j.ijheh.2016.10.006].
Stojsavljević A., Jagodić J., Vujotić L. et al. Reference values for trace essential elements in the whole blood and serum samples of the adult Serbian population: significance of selenium deficiency. Environ Sci Pollut Res Int. 2020. Vol. 27(2). P.1397-1405. [http:doi: 10.1007/s11356-019-06936-8].
Tavares A.M., Viegas S., Louro H., Goen Th. et all. Occupational exposure to hexavalent chromium, nickel, and PAHs: a mixtures risk assessment approach based on literature exposure data from European countries. Toxics. 2022. Vol. 10. P. 431. [https://doi.org/10.3390/toxics10080431].
Rousselle C. Editorial forthe Special Issue on “Human Biomonitoring in Health Risk Assessment: Current Practices and Recommendations for the Future”. Toxics. 2023. Vol. 11. P. 168. [https://doi.org/10.3390/toxics11020168].
